Безансон Ален - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Безансон Ален

БЕЗАНСО́Н Ален (Besançon Alain; 25. 04. 1932, Париж) – французький історик. Чл. НТШ (1998). Закін. Ін-т політ. студій у Парижі (1952) та Париз. ун-т, де отримав ліценцію з історії (1953), диплом високих істор. студій (1954), докторат 3-го циклу з історії (1967), держ. докторат (1977). Працював проф. ліцею в Монпельє, ліцею Карно в Тунісі й ліцею Пастера в Неї (1957– 60); співроб. Нац. центру наук. дослідж. (Париж, 1960–65); доц. (1965–69), заст. дир. (1969–75), дир. (1975–92) Школи вищих студій соц. наук. Водночас був почес. проф. АН СРСР (1961– 62), дослідником Колумбій. ун-ту в Нью-Йорку (1963–64), дослідником і почес. проф. ун-ту в Рочестері (1968), Вільсон Центру Ін-ту Кеннана у Вашинґтоні (1979), Стенфорд. (1982–83), Оксфорд. (1986) і Прінстон. (1995) ун-тів. 1983–88 – ред. париз. ж. «L’Express». Досліджує питання історії та сучас. політ. життя Сх. Європи, зокрема й України. На укр. теми написав передмови до кн. «Збірник матеріалів Установчого з’їзду Руху» (1990), «Histoire de l’Ukraine» («Історія України») А. Жуковського (1993), де подав геополіт. аналіз розвитку України як окремого політ. чинника у східноєвроп. умовах; ст. «Війна більшовиків проти селян. 1933», яка з’явилася укр. мовою в ж. «Всесвіт» (1993, № 9–10). У своїх дослідж. застерігає Україну й інші республіки колиш. СРСР щодо заходів Росії, яка політичними (двосторонні договори), екон., екол. договорами намагається створити спіл. структури, що сприятимуть утриманню імперії. Б. є також автором передмов до праць А. Амальріка «Чи переживе Радянський Союз 1984 рік» (1970) і В. Соловйова «Іудаїзм і християнське питання» (1992).

Пр.: Le Tsarévitch immolé. 1967; Etre russe au XIXème siècle. 1974; Education et société en Russie. 1974; Court traité de soviétologie à l’usage des autorités civiles, militaires et religieuses. 1976; La confusion des langues. 1978; Présent soviétique et passé russe. 1980; Anatomie d’un spectre. 1981; Une génération. 1987; Vendredis. 1989; L’Image interdite. 1994 (усі – Париж).

А. І. Жуковський

Стаття оновлена: 2003