Безбородько Борис Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Безбородько Борис Миколайович

БЕЗБОРО́ДЬКО Борис Миколайович (15. 08. 1922, м. Петровськ, нині Петровськ-Забайкальський Читин. обл., РФ) – лікар-терапевт. Д-р мед. н. (1964), проф. (1967). Закін. Дніпроп. мед. ін-т (1951), де відтоді й працював: клін. ординатор, асист. каф. пропедевтики внутр. хвороб, 1959–63 – доц. каф. шпитал. терапії; від 1964 – у Запоріз. мед. ун-ті: доц., від 1966 – зав. каф., від 1991 – проф. каф. шпитал. терапії. Розробляє питання діагностики та лікування латентного і млявого перебігів ревматизму, ревматоїд. артриту. Досліджує особливості серц.-судин. системи у спортсменів, порушення гемокоагуляції при хворобах серця, а також зміни показників метаболіч. процесів у міокарді.

Пр.: Особенности сердечно-сосудистой системы у спортсменов. К., 1966 (співавт.); Вяло и скрыто текущие ревмокардиты. К., 1967 (співавт.); Инфекционный неспецифический полиартрит. К., 1967 (співавт.); Диспансеризация больных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы. К., 1968 (співавт.); Спирографическое исследование у спортсменов. Дн., 1970; Энергетически-динамическая дистрофия миокарда. К., 1980 (співавт.); Случай сочетаний синдрома Пиквика с гипертрофической кардиомиопатией // ВД. 1988. № 5 (співавт.); Цитохром в лечении больных острым инфарктом миокарда // Там само. 1990. № 3 (співавт.).

В. В. Дунаєв

Стаття оновлена: 2003