Безвізовий в’їзд - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Безвізовий в’їзд

БЕЗВІ́ЗОВИЙ В’ЇЗД – в’їзд у державу без необхідності отримання візи від її компетентних органів. Безвізовий порядок в’їзду (або в’їзду-виїзду, якщо це короткострокова поїздка, що вимагає в’їзної-виїзної візи) встановлюється на основі угоди між державами. Б. в. може поширюватися на окремі категорії осіб (зокрема на тих, які приїжджають у службове відрядження) або на всіх громадян країни партнера по угоді. Безвізовий порядок не скасовує системи дозволу на в’їзд та виїзд, яка існує в усіх державах, та не виключає необхідності пред’явлення виїзних документів на кордоні (напр. закордон. паспорта). Держави можуть відкривати свої кордони на основі угоди, яка поширюється лише на громадян держав, які укладають домовленість про Б. в. В окремих випадках держави можуть відкривати свої кордони в односторон. порядку. Умови відкриття кордону, передбачені договором або в односторон. акті, можуть допускати перетин кордону за наявності лише внутр. документів (напр. посвідчення особи). Безвізовий порядок в’їзду-виїзду й перебування на тер. іншої держави може передбачатися для громадян, які мають дипломат. або служб. паспорти, а також паспорт моряка. Водночас відкриття кордонів не означає автоматич. відміни віз у випадку необхідності митного, сан. та ін. видів контролю.

Л. В. Губерський

Стаття оновлена: 2003