Кохан Ярослав Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кохан Ярослав Олексійович

КО́ХАН Ярослав Олексійович (07. 06. 1975, Київ) – філософ, графік, дизайнер. Син О. Кохана, онук К. Кохана та П. Депутатової. Канд. філос. н. (2005). Чл. НСХУ (2010). Закін. Нац. академію образотвор. мист-ва і арх-ри (Київ, 1999; май­стерня В. Шості; викл. О. Ворона, М. Попов). Від 2002 – н. с. Ін-ту філософії НАНУ (Київ); 2005–09 – викл. Нац. ун-ту «Києво-Мо­гилян. академія». Наук. дослідж.: основи логіки, теорія формал. мов, психологія особистості, тран­сакц. аналіз. Учасник міських, всеукр., зарубіж. худож. виставок від 1998. Осн. галузі – графіч. і шрифт. дизайн, веб-ди­зайн, станк. та книжк. графіка, комп’ютер. живопис. Для творчості характерні ліричність, поєднання фантазії з реалізмом.

Пр.: Українські аналітики й наукова коректність. К., 2001; Часова тривалість з логічної точки зору // ФД. 2001. № 3; Непомічена металогічна дисципліна // Філос. діалоги. 2009. Вип. 1; Ло­гічна можливість як семантична катего­рія // ФД. 2010. № 5; Інтенсіональні та прагматичні предикати // Там само. 2012. № 2.

Тв.: графіка – «Дорога до замку» (1994), «Загублені міста» (1995), «Світ­ло в лабіринті» (2006), «Вітряки увечері» (2007), «Хмари над Київською горою» (2010); афіша до вистави «Гамлет» В. Шекспіра (1998); живопис – «Букет» (1996); іл. до кн. – «Долі» М. Вірного, «Рамаян» (обидві – 1997) та «Укра­їнська ідея на тлі цивілізації» М. Розум­ного (2000; усі – Київ).

Г. М. Юхимець

Статтю оновлено: 2014