Бездольний Борис Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бездольний Борис Ілліч

БЕЗДО́ЛЬНИЙ Борис Ілліч (19. 10. 1934, с-ще Розівка, нині смт Запоріз. обл. – 05. 10. 2001, Запоріжжя) – прозаїк. Чл. НСПУ (1970). Закін. Київ. ун-т (1957). До 1985 працював у ред. обл. газет Запоріжжя. Автор віршів про мирну працю сучасників – робітників індустр. Запоріжжя. Зб. «Смерть обминає сміливих» (Дн., 1966) присвяч. подіям 2-ї світ. війни, мужності наших співвітчизників у боротьбі за визволення рідної землі від нім.-фашист. окупації.

Тв.: Трутні. З., 1960; Твой след на земле. З., 1964; Вогонь горить у серці. К., 1964; Директор заводу. К., 1966; Запорожье мое, Запорожье. Дн., 1972; Блискавка в добрих руках. К., 1979; Сонячна далина. К., 1984.

Літ.: Бровко А. Творіння добрих рук // Прапор. 1974. № 3; Борис Бездольний: [1934–2001. Запорізький прозаїк. Некролог] // ЛУ. 2001, 29 листоп.

В. А. Бурбела

Стаття оновлена: 2003