Безкоровайна Наталія Степанівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Безкоровайна Наталія Степанівна

БЕЗКОРОВА́ЙНА Наталія Степанівна (09. 04. 1958, Сімферополь) – концертно-оперна співачка (сопрано). Дочка С. Лаутара. Засл. арт. України (2002). Орден княгині Ольги 3-го ступ. (2009). Закін. Львів. консерваторію (1986; кл. Л. Жилкіної). Артист. діяльність розпочала в Держ. жін. вокал.-хореогр. ансамблі «Таврія» (1977–78). У 1986–87 – солістка Держ. хор. капели «Трембіта» (Львів), від 1987 – Крим. філармонії. Виступає з сольними концертами в Сімферополі, Києві, Польщі, Франції та ін. У репертуарі – твори укр., рос. та зарубіж. композиторів, укр. нар. пісні. Володіє голосом широкого діапазону, рівним в усіх регістрах, що дає їй можливість виконувати найрозмаїтіший репертуар. Здійснила багато записів на Укр. радіо із симф. та нар. оркестрами Нац. радіокомпанії.

Партії: Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Ханако («Ріхард Зорґе» Ю. Мейтуса), Снігуронька, Марфа («Снігуронька», «Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Джильда, Віолетта («Ріґолетто», «Травіата» Дж. Верді), Мімі («Богема» Дж. Россіні).

Літ.: Дейнега О. Берегиня пісні // КСв. 1998, 18 верес.; Вербицкая Г. Творческий взлет // Крым. известия. 1999, 16 марта; Щербина Г. Кримський соловейко // Веч. Київ. 1999, 2 лют.

Е. З. Юдицький

Стаття оновлена: 2016