Безкоровайна-Стецьків Неоніля Василівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Безкоровайна-Стецьків Неоніля Василівна

БЕЗКОРОВА́ЙНА-СТЕ́ЦЬКІВ Неоніля Василівна (27. 06. 1921, Тернопіль – 10. 03. 1998, Буффало, США) – актриса, громадська діячка. Дочка В. Безкоровайного, дружина Є. Стецькова. 1939–44 студіювала укр. мову та літ-ру у Львів. ун-ті, водночас навч. у Муз. ін-ті ім. М. Лисенка і драм. студіях В. Бендерського, В. Блавацького, Й. Гірняка. Виступала в хорі Львів. опери. Активна діячка ОУН, за що була заарештована польс. поліцією, а в червні 1941 – органами НКВС. Засуджена на львів. «процесі 59-ти». 1944 виїхала до Зх. Німеччини, де перебувала в таборах для переміщ. осіб у Баварії. Студії продовжувала в Іннсбруц. ун-ті (Австрія). Виступала у Драм. студії Й. Гірняка та О. Добровольської. Від 1949 – у США. Співзасн. драм. гуртка «Чайка» (Буффало). Викладала укр. мову та літ-ру в «Рідній школі» у Буффало, дир. якої була кілька років. Активістка Союзу українок у Буффало, Сарасоті (шт. Флорида), куди переїхала у 1989. Співпрацювала зі СФУЖО. Меценатка, опікувалася Укр. музеєм у Нью-Йорку. Впорядкувала й передала в Україну творчу спадщину батька. 1997 співала на твор. вечорі В. Безкоровайного, що відбувся в Тернополі. Автор тексту ревю «Львів колись і тепер», постановку якого здійснено 1999 після її смерті.

Н. В. Попович

Стаття оновлена: 2003