Безлай Франце - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Безлай Франце

БЕЗЛА́Й Франце (Bezlaj France; 19. 09. 1910, м. Літія, Словенія – 27. 04. 1993, Любляна) – словенський мовознавець. Акад. Словен. АН і мист-в (1964), чл.-кор. АН Боснії та Герцеґовини (1973), Хорватії (1983), Польщі (1992). Навч. у Праз. (Карловому) ун-ті (1933– 37), диплом захистив 1936 у Люблян. ун-ті. 1939 захистив доктор. дис. «Нариси словенської літературної вимови». Майже 10 р. учителював у г-зіях. 1958–80 – проф. філос. ф-ту Люблян. ун-ту з порівнял. слов’ян. мовознавства. В Ін-ті словен. мови АН і мист-в до кінця життя керував відділом етимології й ономастики та Ін-том словен. народознавства. Автор праці «Oris slovenskega knjiћnega izgovora» (1939), двотом. монографії «Slovenska vodna imena» (1956; 1963; за 1-й том 1957 одержав премію ім. Ф. Прешерна), ґрунтов. розвідок «Blišč in beda slovenskega jezika» та «Jezikovne priče slovenske etnogeneze» – обидві у кн. «Eseji o slovenskem jeziku» (1967); словника «Etimološki slovar slovenskega jezika» (2 томи вийшли 1976 та 1982). Поряд зі слов’ян., герман. та балт. мовами в усіх працях Б. наявні посилання на факти укр. мови. У довоєн. час цікавився також слов’ян. літ-рами. 1939, до 125-річчя від дня народж. Кобзаря, в часоп. «Ljubljanski zvon» (№ 3–4) опублікував ст. «Taras Ševčenko», а також переклади словен. мовою віршів «Косар» («Понад полем іде»), «Минають дні, минають ночі», «Думка» («Нащо мені чорні брови») та «Молитва». Насичена фактами й неординар. акцентами стаття містить варті уваги міркування про феномен Шевченка, актуальність і переконливість його поезії, про подібність його і Прешернової ролі у пробудженні й відродженні нації, про знаки можливого впливу поезії Шевченка на окремі твори словен. поета 19–20 ст. О. Жупанчича. У тому самому часописі (1939, № 5–6) Б. опублікував розвідку «Ivan Franko» та влас. перекл. вступу до поеми «Uvod v Mojzesa». Обидві статті містять певні ідеол. акценти щодо неможливості об’єктивної інтерпретації творчості Т. Шевченка та І. Франка за часів радянського тоталітаризму. Усі твори Б. опубл. у Любляні.

Літ.: Гримич В. Від покоління до покоління // Всесвіт. 1978. № 3; Його ж. За Кобзаревою луною. Стаття друга // Там само. 1983. № 3.

В. Г. Гримич

Стаття оновлена: 2003