БЕЗЛЮ́ДІВКА — селище міського типу Харківського ра­йону Харківської області. Знаходиться на р. Уди (бас. Сівер. Дінця), за 3 км від Харкова. Залізнич. ст. Площа 8,2 км2. Насел. 9653 особи (2001, складає 92,9 % до 1989): українці — 65 %, росіяни — 33 % та ін. Вперше згадується 1660 як козац. поселе­н­ня. За­знавало набігів татар 1668, 1675, 1693, 1694 та 1711. Від цього походить назва поселе­н­ня, тому що після спустошливих нападів татар насел. знову поверталося на старе місце (селилися на без­люд­ді). 1750 у слободі проживало 1470 осіб. У 19 ст. значна частина козаків пере­ведена до стану держ. селян. 1910 через Б. про­йшла Пн.-Донец. залізниця. 1932 прокладено залізницю через с-ще від Харкова до Чугуєва. Від 1938 — смт. 1941–43 Б. окупована нім. військами. У Б. роз­міщені під­приємства: ВАТ «Харківське карʼєро­управлі­н­ня», Харків. управлі­н­ня зрошувал. систем, АТ «Моноліт-Інком», ЗАТ «Автобаза “Харків­водбуд”», приватне с.-г. під­приємство «Б.» та ін. Є 2 заг.-осв. шк., 3 б-ки, лікарня, дит. садок; 3 стадіони; від­діл. банку; історико-крає­знавчий музей. Без­людівські озера — зона від­починку харківʼян та жителів с-ща. Діє Святопокровський храм УПЦ МП (спорудж. 1861). Побл. с-ща поселе­н­ня періоду пізньої бронзи (поч. 1 тис. до н. е.) та скіф. часів (4–3 ст. до н. е.). Встановлено 3 памʼятники загиблим за звільне­н­ня с-ща воїнам та обеліски Героїв Рад. Союзу — земляків Р. Левицького та І. Під­копая, мемор. плиту з іменами загиблих під час 2-ї світової війни воїнів-односельчан.