Безлюдівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Безлюдівка

БЕЗЛЮ́ДІВКА – селище міського типу Харківського району Харківської області. Знаходиться на р. Уди (бас. Сівер. Дінця), за 3 км від Харкова. Залізнич. ст. Пл. 8,2 км2. Насел. 9653 особи (2001, складає 92,9 % до 1989): українці – 65 %, росіяни – 33 % та ін. Вперше згадується 1660 як козац. поселення. Зазнавало набігів татар 1668, 1675, 1693, 1694 та 1711. Від цього походить назва поселення, тому що після спустошливих нападів татар насел. знову поверталося на старе місце (селилися на безлюдді). 1750 у слободі проживало 1470 осіб. У 19 ст. значна частина козаків переведена до стану держ. селян. 1910 через Б. пройшла Пн.-Донец. залізниця. 1932 прокладено залізницю через с-ще від Харкова до Чугуєва. Від 1938 – смт. 1941–43 Б. окупована нім. військами. У Б. розміщені підпр-ва: ВАТ «Харківське кар’єроуправління», Харків. управління зрошувал. систем, АТ «Моноліт-Інком», ЗАТ «Автобаза “Харківводбуд”», приватне с.-г. підпр-во «Б.» та ін. Є 2 заг.-осв. шк., 3 б-ки, лікарня, дит. садок; 3 стадіони; відділ. банку; історико-краєзнав. музей. Безлюдівські озера – зона відпочинку харків’ян та жителів с-ща. Діє Святопокровський храм УПЦ МП (спорудж. 1861). Побл. с-ща поселення періоду пізньої бронзи (поч. 1 тис. до н. е.) та скіф. часів (4–3 ст. до н. е.). Встановлено 3 пам’ятники загиблим за звільнення с-ща воїнам та обеліски Героїв Рад. Союзу – земляків Р. Левицького та І. Підкопая, мемор. плиту з іменами загиблих під час 2-ї світ. війни воїнів-односельчан.

Л. Г. Коваль, О. М. Рябоконь

Стаття оновлена: 2003