Безнощенко-Лучковська Марія Георгіївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Безнощенко-Лучковська Марія Георгіївна

БЕЗНО́ЩЕНКО-ЛУЧКО́ВСЬКА Марія Георгіївна (29. 07. 1940, с. Абрашино Новосибір. обл., РФ) – живописець, графік. Дружина І. Лучковського. Чл. НСХУ (1992). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1971; викл. М. Шапошников, А. Константинопольський, С. Бесєдін). Працювала н. с. цього ж ВНЗу (1971–73); викл. Харків. дит. худож. школи (1973–99). Брала участь у всесоюз. (від 1972), респ., всеукр., міжнар., закордон. (Франція, 1987; Польща, 1987, 1989) виставках. Персональні у Харкові 1992 і 1995. Працює в галузі станкового живопису й графіки. Використовує техніку пастельного живопису. Особливе місце у творчості займають роботи, написані 1971–84 на ЧАЕС (м. Прип’ять, с. Старосілля, нині в зоні відчуження). Поряд з реалістич. портретами і пейзажами створює символістичні композиції, звертаючись до міфології, метафори й абстракції.

Тв.: «Таня Тимофєєва», «Жіночий портрет» (обидва – 1976), «Квіти безсмертника», «Присмерк» (обидва – 1987), «Ностальгія», «Час Бика» (обидва – 1989), «Очікування» (1992), «Місячна серенада» (1997), «Стара», «Пастораль» (обидва – 1999), «Місяць у пустелі», «Каприччо» (обидва – 2000), «Крик», «Пісня про чорний місяць» (обидва – 2001), «Білі ночі», «Біля блакитного озера» (обидва – 2002).

Літ.: Бровко Т. А вокруг многообразный мир // Слобода. 1992. № 29; Великий П. Талантам нужно помогать // Солидарность. 1992. № 9; Мистецькі шляхи Харківщини. Х., 1998; Гордиенко Т. Чтобы душа потрудилась // Слобода. 2001. № 54.

І. Я. Лучковський

Стаття оновлена: 2003