Безорудько Віктор Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Безорудько Віктор Григорович

БЕЗОРУ́ДЬКО Віктор Григорович (псевд. – Віктор Толстоєвський; 03(16). 02. 1913, с. Хомутець, нині Миргород. р-ну Полтав. обл. – 10. 07. 1985, м. Лубни Полтав. обл.) – журналіст, письменник-гуморист, сценарист. Чл. СПУ (1958). Навч. у Харків. полігр. ін-ті (1929–31). У 1933–58 працював у г. «Червона Лубенщина», де й опублікував перші літ. твори. Фейлетони, гуморески, оповідання Б. друкувалися в журналах «Перець», «Крокодил», «Україна», «Огонек», «Зміна», «Нева», «Дніпро» та ін. Перша зб. гуморист. оповідань – «Онопрій Мінімум» (1957). Пізніше вийшли: «Феномен» (1959), гуморист. кіноповість «Перше побачення» (1962), повісті «Ти мене любиш, Яшо?» (1972), «Покажіть Тимошеві Венеру» (1983), сатир.-фантаст. роман із сучас. життя «Нейтрино залишається в серці» (1968), пригодн. роман «Привид Чорного острова» (1975) та ін. Співавтор сценарію фільму «Перший хлопець» (1959), поставл. на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка 1963. У гуморист. творах висміював певні негативні явища, переважно побутового рівня, та вади характеру; письменник віддав і данину офіц. ідеології, зокрема, у «викритті» капіталіст. Заходу («Рятуйся, хто як може!», 1963). Усі твори Б. опубл. в Києві. Окремі з них перекладені рос., білорус., болгар., литов. та ін. мовами.

Тв.: Гуморески. 1961; Три мушкетери з Сухих Млинців. 1969; Гумористичні повісті. 1973 (усі – Київ).

Літ.: Ротач П. Віктор Безорудько // Колоски з літературної ниви: Короткий літ. календар Полтавщини. П., 1999.

П. П. Ротач

Стаття оновлена: 2003