Безпалко Йосип Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Безпалко Йосип Іванович

БЕЗПА́ЛКО Йосип Іванович (13. 05. 1881, Чернівці – 1950, концтабір у Казахстані) – громадсько-політичний діяч, публіцист, редактор. Навч. у Чернів. г-зії. 1899 заснував таємний гурток гімназій. та студент. молоді. 1901–02 редагував орган буковин. нац. орг-ції – г. «Буковина». Засн. першого на Буковині т-ва «Січ» і ред. учител. часопису «Промінь». 1907–08 – крайовий секр. профспілок Буковини. Був засн. і головою крайової орг-ції Укр. с.-д. партії на Буковині (1906–18), г. «Борба» (1908–14, 1918) та г. «Залізничник» (1910). Від 1914 активно співпрацював із СВУ у Відні. Проводив нац.-просвітн. виховну роботу серед полонених рос. армії – українців у таборах Фрайштадт (Верхня Австрія) та Раштатт, Зальцведель і Вецляр (Німеччина) у 1915– 1918. У 1918 – чл. Укр. нац. ради Буковини і мер Чернівців. Як делегат від Буковини брав участь в урочистому засіданні Директорії й уряду, присвяч. святу Злуки земель України. Був чл. Труд. конгресу (Київ, 1919), Нац. ради ЗУНР. 1919–20 – міністр праці в уряді Б. Мартоса. Від 1922 – викл. Укр. госп. академії у Подєбрадах (нині Чехія). Опублікував низку політ. статей та розвідок про нім.-слов’ян. взаємини у 19–20 ст. 1938 був обраний головою Укр. січового союзу. 1945 заарешт. рад. спецслужбами у Празі й відправл. до концтабору, де й загинув.

Пр.: Поступове пробудження національної гідності полонених українців у таборі Фрайштадт // Союз Визволення України 1914–1918. Відень, 1918; Нью-Йорк, 1979; Симон Васильович Петлюра // Соціал-демократ. 1926, 28 трав.

Літ.: Цегельський Л. Від легенд до правди. Нью-Йорк; Філадельфія, 1960; Головацький І. Безпалко Осип // Укр. журналістика в іменах. Л., 1998. Вип. 5; Погребенник Ф. Безпалко Осип // Буковина. 2001, 14 берез.

І. Д. Головацький

Стаття оновлена: 2003