Безпальки - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Безпальки

БЕЗПА́ЛЬКИ – рід народних гончарів. Народилися й померли у с. Велика Грим’яча, нині Миргород. р-ну Полтав. обл. Як майстри виточували на гончар. крузі характерні для місц. осередку горщики, макітри, глечики, тикви, миски, яндила, тазки, «гладжені» камінцем і оздобл. ритованими чи мальов. візерунками. Йосип (? – після 1918) мав синів: Мартина (? – ?), Михайла (1862? – 1922(3)), Степана (? – ?) та Ілька (? – ?). У Мартина Йосиповича – сини Петро (28. 06(11. 07). 1910 – 1944), Михайло (? – ?), Іван (? – ?); у Петра – Іван (? – ?), у Михайла – Іван (1926). Михайло Йосипович мав синів: Андрія (1879(80) – 1938 (9)) та Петра (07(19). 08. 1889 – 10. 05. 1961), від першого – Степан (05(18). 10. 1912 – 25. 07. 1998), від другого – Микита (28. 09. 1925). Вони добре виготовляли будь-які гончарні вироби. Петро Михайлович закін. церк.-приход. школу, учасник 1-ї світ. війни, кавалер трьох Георгіївських золотих і срібної медалей, секр. сільради, вчитель лікнепу, бригадир у колгоспі, все життя гончарював, робив невеликий посуд і свистунці. Син його – Микита – за молодих літ гончарював у рідному селі, згодом працював на копальнях Донбасу (1960–79). Степан Йосипович мав сина Тихона (? – ?) і внука Федора (1910 – 18. 04. 1944, похов. у с. Воля-Велька, Польща). Сини Ілька Йосиповича: Артем (1884 – 21. 03. 1958) та Андрій (1889 – 18. 11. 1948), а в нього – син Федір (17(30). 07. 1907 – 07. 01. 1980). В Артема Ільковича реквізували хату і все майно, бо не записався до колгоспу. Андрій Ількович працював гончарем у Грим’ячан. філії Комишнян. райпромкомбінату (1943–47).

Літ.: Ханко В. Мистецтво гончарів старої Полтавщини // Укр. керамологічний журн. Опішня. 2001. Ч. 2.

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2003