Безпощадний Павло Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Безпощадний Павло Григорович

БЕЗПОЩА́ДНИЙ Павло Григорович (справж. – Іванов; 30. 06(12. 07). 1895, с. Всеславль, нині Смолен, обл., РФ – 28. 05. 1968, м. Горлівка Донец. обл.) – поет. Спец. освіти не мав, займався самоосвітою. Працював на шахтах Донбасу, в ред. г. «Всесоюзная кочегарка» (від 1924), де того ж року надрукував перший вірш. Належав до літ. орг-ції «Забой». Друкувався в ж. «Забой», «Горнорабочий». Вірші здебільшого стосуються Донбасу – його минулого, героїч. праці шахтарів тощо. Автор зб. віршів: «Каменная книга» (Сталино, 1930), «Год в "Кочегарке"» (X., 1933), «Наследство» (Сталино, 1935), «Пласты» (Москва, 1935; укр. перекл. – К., 1935), «Избранные стихотворения» (Ворошиловград, 1945), «Родное» (Сталино, 1946), «Песни труда» (Москва, 1949), «Избранное» (Сталино, 1950; К., 1975), «Степь Донецкая» (Москва, 1950), «Над шахтой летят журавли» (Сталино, 1960), «Донецкие просторы» (Москва, 1960), «Всегда с Донбассом» (Д., 1962), «Зарево над морем» (Д., 1979), «Море» (Д., 1983), «Стихи» (К., 1985) та ін.

Тв.: укр. перекл. – Вірші. К., 1938; Вибрані поезії. К., 1947; Слово про Вітчизну. Д., 1984. Літ.: Павел Беспощадный – поэт и человек. Д., 1975.

Ж. П. Крижна

Стаття оновлена: 2003