Безсонов Сергій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Безсонов Сергій Васильович

БЕЗСО́НОВ Сергій Васильович (Бессонов Сергей Васильевич; 01. 07. 1885, с. Лунєво Калуз. губ., Росія – 01. 05. 1955, Москва) – російський історик архітектури. Д-р арх-ри (1936), проф. (1932). Закін. Казан. ун-т (1910), навч. у Моск. археол. ін-ті, де працював від 1920 викл.; проф. каф. музеєзнавства Моск. ун-ту (1930–33); проф. і зав. каф. історії арх-ри Моск. архіт. ін-ту (1932–55). Одночасно 1945–47 – 1-й дир. Ін-ту історії й теорії арх-ри Академії арх-ри УРСР. Залишив посаду й виїхав з України внаслідок звинувачень за «некрит. використання праць М. Грушевського». Автор наук. праць, книг, статей, наук. розвідок з історії й теорії арх-ри. Осн. тема дослідж. – становлення рос. архіт. школи кін. 18 – поч. 19 ст., формування рос. класицизму й аналіз творчості його найяскравіших постатей – В. Баженова, І. Старова, М. Казакова. Вивчав архіт. комплекси підмосковних поміщиц. садиб («Архангельське», 1937; 2001). Значну увагу приділив вивченню арх-ри України 16–18 ст., що знайшло відображення у працях «Архитектура Западной Украины» (1946), «Архитектура Андреевской церкви в Киеве» (1951), «Архитектура Украины 14–19 веков» // «Всеобщая история арх-ры» (в 2 т., т. 2, 1963; співавт). Усі праці опубл. у Москві. У рукописі залишилося дослідж. «Архитектура Киево-Печерской лавры» (1953).

Літ.: С. В. Безсонов: [Некролог] // Арх-ра і буд-во. 1955. № 3; Максимов П. С. В. Бессонов: [Некролог] // Архит. наследство. Т. 8. Москва, 1957.

С. К. Кілессо

Стаття оновлена: 2003