Коломийський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коломийський район

КОЛОМИ́ЙСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у півден­но-східній частині Івано-Фран­­ківської області. Межує з Надвірнян., Косів., Снятин., Городенків., Тисмениц. і Тлумацьким р-нами Івано-Фр. обл. Утвор. 1939. Від червня 1941 до берез­­ня 1944 – під нім.-фашист. окупа­­цією. До серед. 1950-х рр. дія­­ло підпілля ОУН–УПА. Пл. 1 тис. км2. Насел. 105 788 осіб (2001, складає 98,8 % до 1989), переважно українці. Райцентр – місто обл. значення Коломия. У скла­­ді р-ну – смт Гвіздець, Отинія, Печеніжин і 80 сільс. насел. пунк­­тів. Пн. частина р-ну лежить у Передкарпатті (поверхня – підвищена пологохвиляста рівнина, значно розчленована), пд. – у межах Покуття (низькогірні хреб­­ти з пологими схилами, куполоподіб. вершинами, розділені річк. долинами). Корисні копа­лини: буре вугілля, сірка, гли­­на, пісковики. У К. р. експлуату­ють Черемхів.-Струпків., Дебе­­слав­ців. газові та Слободо-Рун­­гур. нафт. родовища. Протікають р. Прут і його притоки Пістинька з Лючкою, Коломийка з Коза­чевим, Тлумач, Турка. Створ. 135 ставків. Заг. пл. водного дзеркала 347,9 га. Ґрунти дерново-підзолисті, буроземні опід­­зо­лені та чорноземні опідзолені. Пл. лісів 23,6 тис. га. Ростуть бук, дуб, граб. Об’єкти природ­­но-заповід. фонду: заг.-держ. зна­­чення ботан. Княждвірський заказник, місц. значення гідрол. заказник Ріка Пістинька з прибереж. смугою, комплексна па­­м’ятка природи Гора Бучок, геол. пам’ятка природи Ковалів. буро­­вугіл. родовище, пам’ятка садо­­во-парк. мист-ва Печеніжин. ден­­дропарк, заповідні урочища Об­­логи, Плоски (2), Під горою (2), Толока, Над станами, Станісла­вівка, Шепарівський, Стайки, Кропивець, Чимшори. Залізнич­­ні ст.: Отинія, Голосків, Коршів, Годи-Турка, Коломия, Гвіздець, Матіївці, Товмачик. Заг. про­­тяжність автошляхів складає 407,3 км. Гол. підпр-ва: укр.-ка­­над. наф­­тогаз. компанія «Дельта», вет.-сан. з-д, з-д з вироб-ва кормів для тварин «АБО-МІКС», держлісгосп. Спеціалізація с. госп-ва – рослинництво зерно­­во-тех. та тва­­ринництво м’ясо-мо­­лоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 67,9 тис. га, з них орних земель – 43,48 тис. га, луків і пасовищ – 18,73 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 50 фермер. госп-в. Гол. культури: цукр. буряк, озима пшениця, жито, ячмінь, овес, льон-довгу­­нець, ріпак. У К. р. – 63 заг.-осв. школи, 24 дошкіл. навч. заклади, 2 ПТУ, 2 допоміжні школи-інтер­­нати; 73 клуб­­ні установи, 75 б-к, 6 початк. спе­­ціаліз. мист. навч. закладів, 6 музеїв; 2 лікарні, 17 амбулаторій, диспансер, 48 фельдшер.-акушер. пунктів. Ви­­ходить рай. г. «Вільний голос». Відомі художні колективи Коломийщини: муніцип. нар. оркестр нар. інструментів «Гуцулія», нар. аматор. ансамбль танцю «При­карпаття» Будинку культури с. Ве­­лика Кам’янка, нар. аматор. ансамбль пісні та танцю «Прикарпаття» Будинку культури смт Оти­­нія, нар. аматор. драм. колектив «Горно» клубу с. Угорники, нар. аматор. хореогр. колек­­тив «Тайстра» клубу с. Ворона, нар. ама­­тор. ансамбль со­­піл­­карів Будинку культури с. Ліс­­ний Хлібичин, нар. аматор. фольклорно-етногр. колектив «На­­спів» Нар. дому с. Мишин, нар. аматор. вокал. жін. і нар. аматор. оркестр нар. інструментів «Тиса» Будинку культури с. Княж­­двір, нар. аматор. жін. вокал. ансамбль «Яворина» Будинку культури с. Раківчик, нар. аматор. фольклор. колектив «Ключівські візерунки» Нар. дому с. Великий Ключів, нар. ама­­тор. фольклор. колектив «Пере­­лаз» Будинку культури с. Сопів. Реліг. громади: 56 – УГКЦ, 40 – УАПЦ, 17 – УПЦ КП, 3 – УПЦ МП, 3 – РКЦ, 6 – свідків Єгови, 3 – євангел. християн-баптистів, 2 – адвентистів сьомого дня, 2 – християн віри євангельської.

Па­­м’ятки арх-ри: церква св. Юрія та дзвіниця у с. Баб’янка (1752), церква св. архістратига Михаїла у с. Велика Кам’янка (1794), ансамбль Бернардин. монастиря (18 ст.), церква св. Іллі (1855) у смт Гвіздець, церква Успіння Пре­­святої Діви Марії у с. Джурків (1810), церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Нижній Вербіж (1808), костел у смт Отинія (1905), церква св. Дмитрія (1629), шко­­ла-дяківка (17 ст.) у смт Печеніжин, церква св. Миколая та дзві­­ниця у с. Сідлище (1763), церква Вознесіння Господнього та дзвіниця у с. Струпків (1780), церква Воздвиження Христово­­го та дзвіниця у с. Ценява (1808). У К. р. – 140 пам’яток археології, зокрема курган. могильник пшевор. культури у с. Велика Ка­­м’янка, городище ранньої заліз. доби в с. Виноград, поселення енеоліту та трипіл. культури в с. Ворона, голіград. куль­­тури фракій. гальштату в с. Верх­­ній Вербіж, трипіл. культури в с. Воскресинці, бронз. доби в с. Лісний Хлібичин. У с. Ворона – пам’ят. знак поетесі, перекладач­­ці Марійці Підгірянці (жила та пра­­цювала в цьому селі); у с. Воскресинці – пам’ятник Т. Шевченку, могила письменника, пе­­рекладача Леся Гринюка (також там народився); у смт Гвіздець – пам’ят. знак уродженцю художнику Я. Пстраку; у с. Корнич – пам’ятник І. Франку; у с. Мала Кам’янка – пам’ят. знак уроджен­­цю письменнику, літ. критику Ю. Мельничуку; у с. Мишин – могила педагога, громад. діяча Й. Кобринського; у с. Молодятин – пам’ят. знак письменниці О. Кобилянській; у с. Назірна – пам’ят. знак уродженцю громад. діячу О. Терлецькому; у с. Нижній Вербіж – могила оп­­ришка І. Семенюка-Мельника; у смт Печеніжин – могила жертв тоталітар. режиму, пам’ят. знак на честь скасування панщини, пам’ятник і музей уродженця, кер. опришків. руху на Покутті О. Довбуша; у с. П’ядики – літ.-мемор. музей і пам’ятник уродженця письменника Мирослава Ірчана; у с. Шепарівці – місце розстрілу нацистами мирного населення під час 2-ї світ. вій­ни, пам’ятник Т. Шевченку. Геогр. розташування, сприятлива екологія, значна кількість па­­м’я­­ток арх-ри різних стилів і епох, збережені культурні традиції, ві­­домі мист. осередки, цікава істор. спадщина визначають Коломийщину як привабливий турист. об’єкт. Серед видат. уродженців також – аграрій, політ. діяч, Герой України, Герой Соц. Праці В. Ткачук (с. Королівка); біохімік Б. Курчій (с. Торговиця), хімік М. Обушак (с. Мишин), економгеограф Я. Жупанський (с. Перерив), геоморфолог М. Іва­­ничук (с. Пилипи), палеогеограф, фізико-географ І. Мельничук (с. Залуччя), фахівець у галузі електр. машин В. Ткачук (с. Старий Гвіздець), славіст В. Ніньовський (с. Жукотин), історик, музеєзнавець В. Грабовецький (смт Печеніжин), історик В. Холевчук (смт Гвіздець), лікар-онколог Б. Бакай (с. Княж­­двір), публіцист, журналіст, вчений В. Лизанчук (с. Ганнів); поет-пісняр, співак М. Бакай (с. Виноград), поет, журналіст, громад.-політ. діяч Я. Весоловсь­­кий (с. Молодятин), польс. пись­­менник С. Вінценз (с. Слобода), письменник, публіцист, літерату­­рознавець П. Козланюк (с. Перерив), фольклорист І. Прокопів (с. Слобода), письменник, пере­­кладач В. Стефак (с. Рунгури), громад.-культур. діяч, видавець М. Денисюк (смт Гвіздець), гро­­мад.-політ. діяч П. Лаврук (с. Ниж­­ній Вербіж); майстер гри на нар. інструментах, нар. арт. УРСР В. По­­падюк (с. Мишин), хореограф, нар. арт. України В. Пет­­рик (с. Ворона), композитор, скрипаль, нар. арт. України П. Терпелюк (с. Шепарівці), актор, ре­­жисер, письменник, засл. діяч мист-в України В. Селезінка (с. Спас), актриса, засл. арт. Укра­­їни О. Іваницька (смт Гвіздець), актор Д. Наливайчук (с. Семаківці), польс. режисер і сценарист Є. Кавалерович (смт Гвіздець); церк. діяч УГКЦ М. Чарнецький (с. Семаківці); рос. політ. діяч, губернатор Новгород. обл. РФ (1991–2007) М. Прусак (с. Джурків).

Літ.: Савчук М. Історія Великого Ключева. Коломия, 1992; Грабовецький В. Історія Печеніжина. Ч. 1. Коломия, 1993; Історія села Сопова. Коломия, 1994; Гораль С. Історія Підгайчиків. Коломия, 1995; Бакай С. З Княж­двором у серці. Коломия, 1997; Батри­­нюк М. І. Історія села Кийданці. Коломия, 2000; Барасюк М., Тарантюк Ф., Коземчук Я. Нарис історії села Черемхів. Ів.-Ф., 2000; Миронюк М. Історія Королівки з найдавніших часів до сьогодення. Коломия, 2000; Петрук М., Петрук Д. Історія Товмачика: Істор.-краєзнав. нарис. Коломия, 2000; Жолобайло Я. Це Матіївці – наше село…: Істор.-етногр. нарис. Коломия, 2000; Гораль С. Село родиме: Нарис, фотознімки, вірші. Коломия, 2001; Грабовецький В. Іванівці: Літопис села над Прутом. Ів.-Ф., 2001; Савчук М. Історія села Марківки. Коломия, 2002; Гри­­гор’є­­ва Г. Історія села Перерив. 560 років. Коломия, 2003; Жолобайло Я. ОУН УПА в Матіївцях. Ів.-Ф., 2003; Довірак М. Печеніжин. Коломия, 2005; Косович Т. Моє рідне село Велика Ка­­м’янка. Ів.-Ф., 2006; Андрушко П., Феняк Ю. Історія Верхнього Вербіжа. Коломия, 2007.

О. В. Герелюк, Г. Ю. Дрібнюк, Л. П. Федор

Стаття оновлена: 2014