Бєлов Павло Олексійович

БЄЛО́В Павло Олексі­йович (18. 02. 1897, м. Шуя, нині Іванов. обл., РФ — 03. 12. 1962, Москва) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник воєн. дій 1918–20 та 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди. В армії від 1918. Закін. Курси удосконале­н­ня команд, складу (1927), Військ. академію ім. М. Фрунзе (1933). На фронті від поч. війни. Від­значився у вересні–жовтні 1943 під час форсува­н­ня Дні­пра в р-ні с. Любеч (нині смт Ріпкин. р-ну Черніг. обл.), захопле­н­ня та роз­шире­н­ня плацдарму. Після війни генерал-полковник Б. — на команд. посадах, 1955–60 — голова ДТСААФ. Депутат ВР СРСР 2–5–го скликань.

Завантажити статтю