Бєлов Павло Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бєлов Павло Олексійович

БЄЛО́В Павло Олексійович (18. 02. 1897, м. Шуя, нині Іванов. обл., РФ – 03. 12. 1962, Москва) – військовик. Герой Рад. Союзу (1944). Учасник воєн. дій 1918–20 та 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди. В армії від 1918. Закін. Курси удосконалення команд, складу (1927), Військ. академію ім. М. Фрунзе (1933). На фронті від поч. війни. Відзначився у вересні–жовтні 1943 під час форсування Дніпра в р-ні с. Любеч (нині смт Ріпкин. р-ну Черніг. обл.), захоплення та розширення плацдарму. Після війни генерал-полковник Б. – на команд. посадах, 1955–60 – голова ДТСААФ. Депутат ВР СРСР 2–5–го скликань.

О. В. Карпенко

Стаття оновлена: 2003