Бєльський Михайло Гаврилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бєльський Михайло Гаврилович

БЄ́ЛЬСЬКИЙ Михайло Гаврилович (21. 11. 1922, с. Закромське, нині Орлов. обл., РФ – 20. 05. 1994, Київ) – живописець. Батько В. та О. Бєльських. Нар. художник УРСР (1978). Учасник 2-ї світ. війни, бойові нагороди. Закін. Київ. худож. ін-т (1951; майстерня С. Григор’єва і В. Костецького). 1965–69 – голова правління Худож. фонду України. Працював у галузі станк. живопису. Представник соціаліст. реалізму, осн. увагу приділяв робітн. тематиці. Роботам притаманний плакат. оптимізм. Твори Б. зберігаються у багатьох музеях України.

Тв.: «Робочий ранок» (1959), «Металурги Донбасу» (1970), «Не пройдуть!» (1970–71), «Квіти переможцям» (1976), «Весна 1945» (1981), «Заради життя» (1984), «Пам’ять» (1988), «У сталеварів» (1990), портрети О. Федорова, О. Гончара (1985), П. Воронька (1989).

Літ.: Михайло Бєльський; Альбом. К., 1977.

В. Ю. Могилевський

Стаття оновлена: 2003