Бєльський Петро Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бєльський Петро Олександрович

БЄ́ЛЬСЬКИЙ Петро Олександрович (19 (31). 01. 1874, Твер, нині РФ – ?) – педагог, географ. Закін. Моск. ун-т (1902), залишений при ун-ті для підготовки до професор. звання на каф. фіз. географії, де працював під кер-вом Д. Анучина. Викладав у чол. г-зії в Баку (1903–06) та жін. г-зії в Москві (1906–08). У 1908 заарешт. за участь у військ. орг-ції партії соціал-революціонерів, засуджений на 5 р. поселення. Втік за кордон, працював у Женев. ун-ті. 1911 повернувся нелегально до Росії і до 1917 працював у Москві в різних період. виданнях, співробітничав у газетах «Русское слово», «Русские ведомости», журналах «Землеведение», «Природа» (деякий час редагував). Голод 20-х рр. був причиною переїзду Б. в Україну. Працював викл. природознавства та математики у Соц.-екон. залізнич. уч-щі м. Лозова. Від 1922 – викл. фізики, біології, природознавства, зав. каф., штат. проф. біології (1928–29) Ніжин. ІНО. У березні 1930 ГПУ УРСР завело справу на Б. Наук. інтереси пов’язані з фіз. географією та розвитком особистості людини. Досліджував різні регіони країни, описав їх у працях «Тянь-Шань и другие горные системы центральной Азии» (1899), «Петровские озера Тверской губернии» (1900, срібна медаль), «Образование материков» (1913), «Тектоника Балканского полуострова» (1913). Декілька праць присвячено території України. 1902–03 зробив антропол. спостереження над 130-ма солдатами, які народилися в Бессараб. губ. («Антропологический тип молдован», 1904). Переклав російською з нім. мови книгу А. Філіппсона «Das Mittelmeergebiet» («Средиземье», 1911), з франц. – Гльєно «Наследственность».

Пр.: Северная Азия (тектоническое строение) // Землеведение. 1902. Кн. 1; Некоторые озера Волынской губернии // Там само. 1903. Кн. 1; Цзяо-Чжоу // Там само. 1914, Кн. 4; Інстинкт гніздування птахів // Зап. Ніжин. ІНО. 1927. Кн. 7; Основные биологические факторы // Там само. 1935. Кн. 3, 4–5.

Г. В. Самойленко

Стаття оновлена: 2003