Бєльці - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бєльці

БЄ́ЛЬЦІ (молд. Bălți) – місто Молдови, райцентр. Знаходиться в пн. частині країни в місці злиття річок Реут і Реуцел, за 138 км від Кишинева. Пл. 64,7 км2. Насел. 176,5 тис. осіб (2004), з них молдавани – 41,7 %, українці – 25,5 %, росіяни – 24 %, проживають також гагаузи, болгари, євреї, білоруси, поляки, німці, цигани та ін. Найбільший транспорт. вузол на Пн. Молдови: залізниця (1894), аеропорт, автовокзал. Перша писемна згадка про Б. датована 1421. У 15 ст. Б. знищені татарами і до поч. 18 ст. згадок про Б. не було. Статус міста від 1818. Б. були центром Ясського, від 1887 – Бєльцького повітів. Б. належали Туреччині, Росії (1812–1918), Румунії (1918–40). Від 1940 – у складі Молдови. Б. – найбільший пром. центр на Пн. країни; розвинуті харч., легка, важка, буд. пром-сті. У місті – 22 заг.-осв. шк., З школи-інтернати, 55 дитсадків, 4 ліцеї, 6 коледжів, 10 ПТУ, 3 ВНЗи; художні колективи «Леутарій», «Винтулєц», Драм. театр В. Александрі Музей історії та етнографії, картинна галерея. Пам’ятки арх-ри: церква св. Миколая (1791–95), церква св. архангелів Михаїла та Гавриїла (1888), собор Костянтина та Олени (1924–35). Археол. пам’ятки: стародавні кургани, пам’ятки трипіл. культури. У Б. встановлено пам’ятники Т. Шевченку, В. Александрі. У Б. свого часу жили й працювали: нар. арт. СРСР М. Волонтір, д-р фіз.-мат. н. І. Гохберг, художник Л. Дубинівський, чемпіон світу В. Вакарчук, тричі Герої Рад. Союзу А. Покришкін та І. Кожедуб, двічі Герой Рад. Союзу І. Конєв, Герой Рад. Союзу П. Капралов. 1920 у Б. розміщувався табір для інтернов. вояків Армії УНР. У Бєльц. ун-ті ім. А. Руссо понад 10 р. існують каф. укр. мови та літ-ри, укр. відділ., де готують вчителів укр. мови та літ-ри. У Б. діють 2 укр. т-ва, молодіжна орг-ція «Анти», укр. молодіж. театр «Березіль», хор укр. нар. пісні «Криниченька»; виходять укр. газети «Промінь» і «Джерело».

Літ.: Localitățile Republicii Moldova. Chișinău, 1999; Bălți. Бэлць. Belts. Chișinău, 1997.

С. Болохан

Стаття оновлена: 2003