Бєляєв Борис Леонідович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бєляєв Борис Леонідович

БЄЛЯ́ЄВ Борис Леонідович (23. 07(05. 08). 1912, Новосибірськ, РФ – 20. 12. 1982, Ворошиловград, нині Луганськ) – письменник, літературознавець. Канд. філол. н. (1954). Чл. СПУ (1951 ). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Хабаров. пед. ін-т (1940). Працював викл. у Далекосхідному ун-ті (м. Владивосток, 1946–52), Томському ун-ті (1952–55), Краснояр. пед. ін-ті (1956–62), доц. Луган. пед. ін-ту (1962–72). Писав рос. мовою. Досліджував творчість О. Фадєєва, його зв’язки з Україною. Автор худож.-докум. повісті «Дальневосточный Перекоп» (Москва, 1961) про події біля ст. Волочаївка під час воєн. дій 1918–20; кн. «Крах американской агрессии в Сибири» (Новосибирск, 1952), «Семья Сибирцевых» (Владивосток, 1954), «Александр Фадеев» (1956), «Отображая жизнь. Книги красноярских писателей» (1958; обидві – Красноярськ), «Люди и события Приморья. Из истории борьбы за власть Советов в Приморье в 1917–1922 гг.» (1959), «Жизнь и творчество А. А. Фадеева» (1961), «Александр Фадеев в портретах, иллюстрациях, документах» (1968, співавт. усі – Москва), «А. А. Фадеев: Биография» (Ленинград, 1969), «Страницы жизни: А. Фадеев в 20–30-е годы» (Москва, 1980); статей про творчість В. Козаченка, Т. Рибаса, Ф. Вольного та ін. письменників.

Літ.: Бєляєв Борис Леонідович: Некролог // Трибуна студента: Ворошиловгр. пед. ін-т. 1983, 7 січ.

О. А. Галич

Стаття оновлена: 2003