Бєляєв Валерій Іванович
БЄЛЯ́ЄВ Валерій Іванович (14. 10. 1931, м. Пушкін Ленінгр. обл., РФ — 28. 03. 1999, Севастополь) — океанограф, геофізик. Доктор фізико-математичних наук (1965), професор (1969), академік НАНУ (1988). Закін. Моск. університет (1954), де і працював ст. н. с. (1956-59); в Інституті приклад. геофізики АН СРСР (1959–63); у Мор. гідрофіз. інституті НАНУ (Севастополь): заст. дир. з наук роботи (1963–73), завідувач відділу (1981–92, від 1998); в Інституті біології пд. морів АН УРСР (1973–81 — завідувач відділу); голова Крим. відділ. НАНУ (1992–95); співроб. Президії НАНУ (1995–98). Досліджував матем. моделювання в галузі фізики атмосфери й океану; матем. моделі складних екол. систем, проблеми моделювання в екології. Наукові праці стосуються теор. проблем метеорології та океанографії. Під його керівництвом збудовані моделі екосистем пелагіалі і шельфу Чорного м., його сірководневої зони тощо.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теория сложных геосистем. К., 1978 (співавтор); Моделирование морских систем. К., 1987; Математическое моделирование экологических систем шельфа. К., 1990 (співавтор); Моделирование системы город-окружающая среда. Св., 1994 (співавтор); Кинетическая теория систем, состоящих из макроскопических частиц, и ее приложение к задачам экологии. Св., 1998.