Бєляєв Валерій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бєляєв Валерій Іванович

БЄЛЯ́ЄВ Валерій Іванович (14. 10. 1931, м. Пушкін Ленінгр. обл., РФ – 28. 03. 1999, Севастополь) – океанограф, геофізик. Д-р фіз.-мат. н. (1965), проф. (1969), акад. НАНУ (1988). Закін. Моск. ун-т (1954), де і працював ст. н. с. (1956-59); в Ін-ті приклад. геофізики АН СРСР (1959–63); у Мор. гідрофіз. ін-ті НАНУ (Севастополь): заст. дир. з наук роботи (1963–73), зав. відділу (1981–92, від 1998); в Ін-ті біології пд. морів АН УРСР (1973–81 – зав. відділу); голова Крим. відділ. НАНУ (1992–95); співроб. Президії НАНУ (1995–98). Досліджував матем. моделювання в галузі фізики атмосфери й океану; матем. моделі складних екол. систем, проблеми моделювання в екології. Наук. праці стосуються теор. проблем метеорології та океанографії. Під його кер-вом збудовані моделі екосистем пелагіалі і шельфу Чорного м., його сірководневої зони тощо.

Пр.: Теория сложных геосистем. К., 1978 (співавт.); Моделирование морских систем. К., 1987; Математическое моделирование экологических систем шельфа. К., 1990 (співавт.); Моделирование системы город-окружающая среда. Св., 1994 (співавт.); Кинетическая теория систем, состоящих из макроскопических частиц, и ее приложение к задачам экологии. Св., 1998.

О. М. Суворов

Стаття оновлена: 2003