Бєляєв Григорій Гнатович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бєляєв Григорій Гнатович

БЄЛЯ́ЄВ Григорій Гнатович (05(18). 11. 1906, с. Писарки, нині Брян. обл., РФ – 20. 02. 1965, Дніпропетровськ) – хімік-технолог, матеріалознавець. Д-р тех. н. (1961), проф. (1962). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Урал. індустр. ін-т (1938). Працював нач. лаб. Керчен. металург з-ду (1938–39); гол. хіміком Ростов, емалювал. з-ду (1939–41); інж. Дніпроп. з-ду «Металіст» (1945–49); доц., зав. каф. кераміки і скла Новочеркас. політех. ін-ту (1949–53); зав. каф. технології силікатів, деканом ф-ту технології силікатів Дніпроп. хім.-технол. ін-ту (нині Укр. хім.-технол. ун-т; 1953–65). На основі експерим.-теор. досліджень кислотно-основних властивостей силікатних емалей розробив новий клас багатокальцієвих ґрунтових та покрив. емалей з використанням вітчизн. сировини, що й нині застосовуються у вироб-ві.

Пр.: О кислотности и основности эмалей // Эмаль и эмалирование металлов. Москва, 1959; Влияние окислов металлов второй группы на свойства грунтовой эмали // СК. 1960. № 4; Исследование свойств легкоплавких грунтовых эмалей // Эмаль и эмалирование металлов. Ленинград, 1963 (співавт.); Датолитовые грунтовые эмали // Малоборные эмали. Кишинев, 1968 (співавт.); К вопросу теории кислотности эмалевых стекол и методов ее определения // ЖПХ. 1966. Т. 39, № 10 (співавт.).

Я. І. Білий

Стаття оновлена: 2003