Бєляєв Михайло Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бєляєв Михайло Васильович

БЄЛЯ́ЄВ Михайло Васильович (14. 09. 1885, с. Єфим’єво Переяслав. пов. Владимир. губ., нині Ярослав. обл., РФ – 29. 10. 1948, Одеса) – мовознавець-славіст, фахівець із кавказьких мов та загального мовознавства. Проф. (1927). Закін. Моск. духовну академію зі слов’ян. та заг. мовознавства (1910). Працював викл. рос. і латин, мов Іркут. чол. і жін. г-зій. Від 1912 працював викл. каф. слов’ян. філології Тифліс. Вищих жін. курсів. Від 1919 – викл. латин, мови мед. ф-ту, читав лекції на каф. філології істор.-філол. ф-ту, від 1920 – доц. цієї каф., водночас – викл. рос. мови та зав. фабрично-завод. відділу робітфаку, 1926–27 – зав. каф. заг. (порівнял.) мовознавства Азерб. ун-ту (Баку). Вів велику роботу зі створення писемності деяких Кавказ, народностей. Від 1927 – проф. каф. мовознавства Пн.-Кавказ. ун-ту в Ростові-на-Дону; від 1929 – вчений секр. і зав. лінгвіст. відділу Пн.-Кавказ. гірн. НДІ; від 1930 – проф. Ростов. пед. ун-ту; від 1934 – зав. каф. мовознавства, від 1944 – зав. каф. слов’ян, і заг. мовознавства Одес. ун-ту. Одночасно очолював відділ рідкісних книг та рукописів Одес. наук б-ки ім. О. Горького. Виконував наук. коментування старовин. рукопис. матеріалів. 1943–48 – декан філол. ф-ту Одес. ун-ту, одночасно викл. Одес. пед. ін-ту. Осн. напрями наук. дослідж.: славістика, фольклор та етнографія, русистика, сх. мовознавство, заг. мовознавство.

Пр.: Новая этнолого-лингвистическая теория // Изв. Об-ва обследования и изучения Азербайджана. Баку, 1928. № 5; Языковедение: Пособ. к лекциям // Изв. восточ. ф-та Азерб. ун-та. Баку, 1928. Т. 2; О сравнительном изучении кавказских языков // Зап. Северно-Кавказ. краевого гор. НИИ. Ростов-на-Дону, 1929.Т, 2; Кавказское языковедение: Библиогр. обзор // Культура и письменность горских народов Север. Кавказа. Владикавказ, 1930; Старославянский язык: Конспект курса. Сталинград, 1938; Слово: До теорії семантики // Пр. Одес. ун-ту. 1948. Т. 1, вип. 2.

Літ.: Професори 0(Н)У.

В. Ф. Шишов

Стаття оновлена: 2003