Бєляєв Олександр Романович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бєляєв Олександр Романович

БЄЛЯ́ЄВ Олександр Романович (Беляев Александр Романович; 04(16). 03. 1884, м. Смоленськ, РФ – 06. 01. 1942, м. Пушкін Ленінгр. обл., РФ) – російський письменник, один з основоположників радянської наукової фантастики. Закін. Демидов. юрид. ліцей у Ярославлі (1906). Розробляв гостросюжет. пригодн. роман («Остров погибших кораблей», Москва; Ленинград, 1927; «Человек-амфибия», Москва; Ленинград, 1928; укр. перекл. – X., 1930; К., 1957; «Голова профессора Доуэля», Москва, 1926; укр. перекл. – К., 1957), соціально спрямов. сатир. памфлет з елементами гротеску («Человек, потерявший свое лицо»; «Властелин мира», Ленинград; «Продавец воздуха»; усі – 1929), робінзонаду («Мертвая голова», 1928; укр. перекл. – К., 1977), соц. утопію («Борьба в эфире», Москва; Ленинград, 1928). Серед відомих творів Б. – «Человек, нашедший свое лицо» (Тюмень, 1959; укр. перекл. – К., 1975), «Последний человек из Атлантиды» (Ленинград, 1986; укр. перекл. – «Небесний гість», К., 1963), «Стрибок у ніщо» (К., 1969). Публіцист. нарис «Огни социализма, или Господин Уэллс во тьме» (1933) присвятив будівникам Дніпрогесу. У творах 30-х рр. зобразив наук.-тех. звершення недалекого майбутнього (романи «Лаборатория Дубльвэ», 1938; «Звезда КЭЦ», Владивосток, 1959). Роман «Ариэль» (1941) – спроба більш умовної, казкової фантастики. Автор наук.-крит. статей. 1929–31 жив у Києві. Укр. мовою вийшли перше і єдине за життя Б. видання роману «Чудесне око» (К., 1935), перше окреме видання роману «Зірка КЕЦ» (К., 1936). Опублікував рец. на роман В. Владка «Аргонавти Всесвіту» (1939). Написав сценарій «Коли погасне світло» (1940) для Одес. кіностудії худож. фільмів. Окремі твори Б. укр. мовою перекладали В. Козаченко, Д. Прикордонний та ін.

Літ.: Ляпунов Б. В. Александр Беляев: Критико-биогр. очерк. Москва, 1967.

Н. І. Чорна

Стаття оновлена: 2003