Бжеська Валентина Юхимівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бжеська Валентина Юхимівна

БЖЕ́СЬКА Валентина Юхимівна (22. 02 (05. 03). 1896, м. Біла Церква, нині Київ. обл. – 12. 01. 1977, Київ) – актриса. Засл. арт. Узб. PCP ( 1944) та УРСР (1951). Дружина А. Бучми, мати І. Бжеського. Дебютувала 1924 у твор. майстерні «Березоля» у Білій Церкві. 1925–38 працювала в театрі «Березіль» (від 1935 – Харків. укр. драм. театр ім. Т. Шевченка), 1938–59 – у Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка. Гострохарактерна актриса сильного темпераменту. Учениця Леся Курбаса, Б. тяжіла до «акцентованого вияву», гротеску (Дунечка – «Васса Желєзнова» М. Горького, Шарлотта – «Вишневий сад» А. Чехова, Мара – «Доктор філософії» Б. Нушича). Грала ролі героїчні (Мати Марусі – «Маруся Богуславка», Гордиля – «Лиха доля» М. Старицького), ліричні (Софія – «Останні» М. Горького), «Ґранд-дам» (Місіс Старкуедер – «Крадіжка» Дж. Лондона, Горицвіт – «Крила» О. Корнійчука), комедійні (Ковшик – «Калиновий гай» О. Корнійчука), зі спорт. елементами (танці на роликах, повітр. гімнастика). Мала глибокий грудний голос широкого діапазону, читала художні твори на радіо і телебаченні («Відьма» Т. Шевченка, 1940). Майстер епізоду, ролей «другого плану» (Настя – «Украдене щастя» І. Франка, Розалія – «Філумена Мартурано» Е. де Філіппо). Знімалася в кіно (епізоди у к/ф «Киянка», «Украдене щастя»).

Літ.: Заболотна В. І. «...якими завжди повен її дім» // Театр. Київ. 1971. №4.

В. І. Заболотна

Стаття оновлена: 2003