Биков Василь Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Биков Василь Володимирович

БИ́КОВ Василь Володимирович (Быкаў Васіль Уладзіміравіч; 19. 06. 1924, с. Бички, нині Вітеб. обл., Білорусь - 22. 06. 2003, Мінськ) – білоруський письменник, громадсько-політичний діяч. Нар. письменник Білорус. РСР (1980). Герой Соц. Праці (1984). Держ. премія СРСР (1974). Держ. премія Білорус. РСР ім. Якуба Коласа (1978). Ленін, премія (1986). Чл. СП СРСР (1959). У 1939–40 навч. на скульптур, відділ. Вітеб. худож. уч-ща. 1942–43 – курсант Саратов, піхот. уч-ща. Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Від 1947 працював художником у мист. майстернях (Гродно), стиліст. ред., згодом літконсультантом обл. г. «Гродненская правда». 1956–72 – літ. працівник, 1972–78 – секр. Гроднен. обл. відділ. СП Білорус. РСР. Від 1978 – на творчій роботі. Від 1994 – на еміграції (Фінляндія, від 2000 – Німеччина, від 2003 – Чехія; його емігрант. статус набув політ, характеру внаслідок конфронтації з білорус. владою). Невдовзі перед смертю повернувся до Білорусі. 1990 обраний президентом Об’єдн. білорусів світу «Бацькаўшчына». Друкувався від 1947. Автор книг оповідань та повістей: «Ход канём», «Жураўліны крык» (обидві – 1960), «Трэцяя ракета. Здрада» (1962; 1963 знято фільм), «Альпійская балада» (1964; 1966 знято фільм; за мотивами повісті 1967 поставлено балет на музику Я. Глєбова), «Адна ноч» (1965), «Аповесці» (1969), «Сотнікаў. Абеліск» (1972; за повістю «Сотнікаў» 1977 знято фільм «Узыходжанне»; за повістю «Абеліск» – однойм. фільм 1977, окреме вид. повісті – 1986), «Воўчая зграя» (1975; 1976 знято фільм, поставлена опера на музику Р. Ваґнера), «Пайсці і не вярнуцца» (1979), «Сцежкаю жыцця» (1980), «Знак бяды» (1984; 1985 знято фільм), «У тумане» (разом з повістями «Мёртвым не баліць» і «Аблава», 1989), «Дажыць да світання» (1990), драми «Когда хочется жить (Последний шанс)» (Москва, 1974; 1975), роману «Кар’єр» (1987), книги критич. статей «Праўдай адзінай» (1984). Уся творчість Б. присвяч. темі війни: випробування люд. характеру трагіч. обставинами, щоден. героїзм простої людини переважно в драм. і трагіч. ситуаціях на фронті, у партизан. та підпіл. боротьбі, які автор змальовує з глибоким знанням фронт. побуту й психології солдата, з проникненням у внутр. світ героїв і дослідженням джерел їхньої мужності та нескореності. Твори Б. наповнені глибоким філос. змістом, підкресленим трагізмом, оголеністю морал.-етич. конфліктів, що розкриваються в напруженій, суворій і точній манері оповіді. В ідейно-худож. структурі творів істотну роль відіграє смерть їхніх гол. героїв (молодих офіцерів і солдатів), для яких людяність, сумління, справедливість вищі навіть за життя, бо без них воно втрачало сенс і ставало ганьбою. Лейтмотивом більшості творів Б. є віра в невичерпні духовні можливості людини, ненависть до підлості, брехні, зрадництва. Водночас його твори протистоять офіціозній інтерпретації війни та партизан. руху. Зокрема у повісті «Сотнікаў» показано цинізм і жорстокість тих, хто ціною чужих життів рятував себе під приводом нібито виконання обов’язку. У повісті «Знак бяды» показано безглуздість і жорстокість сталін. методів колективізації селян. госп-в, знищення госп. традицій на селі й витравлення любові селян до землі. Б. працював також у галузі драматургії кіно й театру; автор сценарію «Доўгія вёрсты вайны» (1976; знято 3-серійний фільм). Б. є автором п’єс «Рашэнне» (1972), «Апошні шанц» (за повістю «Сотнікаў», поставлена 1974). Усі названі твори опубл. у Мінську. Укр. мовою окремі твори Б. переклали М. Шумило, Г. Вігурська, О. Жолдак, М. Цівин, Т. Кобржицька, С. Скрипченко, Б. Комар, М. Шудря, Д. Головко.

Тв.: укр. перекл. – На озері: Оповідання // Дніпро. 1959. № 1; Четверта невдача: Оповідання // Там само. 1961. № 5; Третя ракета: Повісті. K., 1964; Альпійська балада. K., 1965; Вовча зграя: Повість. K., 1975; Обеліск: Повісті. К., 1975; 1978; Свояки // Білорус. рад. оповідання. К., 1979; Дожити до світанку // Дорога під громами. К., 1985; Естафета: Оповідання // Сузір’я. К, 1985. Вип. 22; Мертвим не болить: Роман, повісті. К., 1990; Хресна дорога. Статті. Есе. Інтерв’ю. Виступи. К., 2002.

Літ.: Дзюба І. «Перед сумлінням і перед історією...» (Василь Биков) // Дзюба І. На пульсі доби. К., 1981; Пам’яті Василя Бикова: Некролог // ЛУ. 2003, 26 черв.

Г. П. Півторак

Стаття оновлена: 2003