Бирючий острів - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бирючий острів

БИРЮ́ЧИЙ О́СТРІВ – одна з п’яти частин Азово-Сиваського національного природного парку (створений 1993) із заповідною акваторією в Азовському морі. Знаходиться переважно на тер. Херсон. обл., за 12 км від Генічеська. Пл. 7,73 тис. га. Перебуває у держ. підпорядкуванні. Із суходолом Б. о. з’єднаний Федотовою косою шир. від 100 до 300 м, яка часто розмивається. Заповідна частина о-ва має довж. 22 км та шир. до 5 км. З боку моря характерні піщані кучугури (дюни), з боку Утлюцького лиману – озерця, мілководні затоки, довгі піщані коси. Рослинність представлена лучно-болотними, солончакуватими, спамофітно-степовими, лучно-степовими і лучними ценозами. Серед релікт. видів рослин зустрічаються гвоздика ланцетолиста, піщанка Зоза (обидві занес. до Європ. червоного списку), а також рослини, занес. до Червоної книги України: астрагал мохнатоквітковий, ковила волосиста (тирса), шафран кримський та ін. Центр. садиба знаходиться у Садках. Тут виноградник, алеї тополі, старі дерева сріблястих маслинок та гіллястої акації, кущі глоду та зарості терну. У заростях ожини та терну живуть дубоноси, дрозди, зеленушки. Дно лиманів та озер пн. сторони Б. о. мулисте, заросле водоростями, серед яких безліч різних дрібних молюсків, ракоподібних та мальків риб. Вони разом із водяною рослинністю є харч. базою качиних взимку та у весняно-осінні місяці. Кількість качок, які гніздяться, незначна. Серед птахів поширені качині, кулики, горобині, а також птахи, занес. до Червоної книги України (пелікан рожевий, лебідь малий, журавлі сірий та степовий, кроншнеп великий та ін.) і Європ. червоного списку (казарка червоновола, кроншнепи тонкодзьобий і малий).

Літ.: Памятники природы Херсонской области. Сф., 1984; Білявський Г. О. та ін. Основи загальної екології: Підруч. К., 1995; Бойко M. Ф., Подгайний М. M. Червоний список Херсонської області: Рідкісні та зникаючі види рослин. грибів та тварин. Хн., 2002.

С. В. Шмалєй, Т. І. Щербина

Стаття оновлена: 2003