Бистров Борис Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бистров Борис Миколайович

БИСТРО́В Борис Миколайович (21. 05. 1941, м. Тирасполь, Молдова) – скульптор. Батько Я. Бистрової. Чл. НСХУ (1974). Закін. Київ. худож. ін-т (1966; викл. І. Макогон, М. Лисенко). Медаль Худож. фонду України «За кращу роботу року» (1986). У 1966–68 – художник архіт. відділу проект. ін-ту «УкрДіпроміськпромгаз». Брав участь у підготовці альбому «Малі форми в архітектурі» (К., 1967–68). 1968–86 – на живопис.-скульптур. комбінаті «Художник». Працює в галузі станкової скульптури і малої пластики. Від 1966 бере участь у респ. та всесоюз. худож. виставках, від 1994 – у міжнар. симпозіумах у Білорусі, Латвії, Україні, Грузії. Персон, виставки у Києві (1993, 1999).

Тв.: «Електрик» (1974), «Дівчина з книжкою» (1978), «Відпочивальниця» (1979), «Наука» (1984), «Муза» (1986); скульптурні портрети В. Єфимова (1975), Ф. Дзержинського (1977), Б. Патона (1979); серія бронз. медалей (1974–80); серія композицій у бронзі «Хлопчик і якір» (1980-і рр.); пам’ятник князям Острозьким (2000, співавт.).

Літ.: Скульптура в пленере: Каталог. Москва, 1980.

В. М. Прядко

Стаття оновлена: 2003