БИ́ТКІВ — селище міського типу На­двірнянського ра­йону Івано-Франківської області. Знаходиться у перед­гірʼї Карпат (Східні Бе­скиди) на берегах р. Роз­січ (притока Бистриці-На­двірнянської, бас. Дністра), за 45 км від обл. центру та за 9 км від залізнич. ст. На­двірна. Площа 3,5 км2. Насел. 4271 особа (2001, складає 106,7 % до 1989). Має автобусне сполуче­н­ня із райцентром. Вперше згадується в письм. джерелах 1390 з на­звою Будково. На­прикінці 14 ст. село ві­ді­йшло до Польщі. Від 16 ст. під впливом полонізації та латинізації отримало сучасну назву. Від 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщини), 1919–39 — Польщі. Після утворе­н­ня повітів 1854 входило до Солотвин., згодом до Богородчан., від серед. 20-х рр. 20 ст. — до На­двірнянського пов. Напередодні 1-ї світової війни у Б. організовано товариства «Січ», «Просвіта», осередок «Лугу». Під час визв. змагань та 2-ї світової війни значна кількість жителів Б. боролася в лавах УГА, УПА. Від 2-ї пол. 19 ст. у Б. почали видобувати нафту. Копальні належали іноземцям, а після встановле­н­ня рад. влади були обʼ­єд­нані в єдиний нафто­промисел (нині видобуток нафти та газу здійснює нафтогазовидобувне упр. «На­двірна-нафтогаз»). Від 1940 — смт. По­близу с-ща знаходиться Битків-Бабченське нафтогазоконденсатне родовище. Діють 3 заг.-осв. шк., дільнична лікарня, санаторій-профілакторій, 2 греко-католицькі церкви, Будинок культури, культурно-молодіж. центр «Катерина», б-ка. У Б. встановлено погру­д­дя Т. Шевченка. Серед уродженців Б.: артисти Б. та П. Бенюки, д-р хім. н. В. Томашик, єпис­коп Коломийський і Косівський УПЦ КП Іоан (В. Бойчук), диригент М. Гобдич.