Битків-Бабченське нафтогазоконденсатне родовище - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Битків-Бабченське нафтогазоконденсатне родовище

БИ́ТКІВ-БА́БЧЕНСЬКЕ НАФТОГАЗОКОНДЕНСА́ТНЕ РОДО́ВИЩЕ – поклади нафти і газового конденсату. Знаходиться у Надвірнян. р-ні Івано-Фр. обл. Належить до Берегової скиби (БС) Карпат і групи складок центр. частини Борислав.-Покут. зони. Вивчення родовища розпочато 1860–70 за допомогою колодязів, з яких видобували нафту з «плитових вапняків» (фактично пісковиків) верх. крейди-палеоцену. У геол. будові структур родовища беруть участь флішеві утворення верх. крейди (стрий. світа), палеоцену, еоцену (маняв., вигодсько-пасічнян., бистриц. світи) та олігоцену (менілітова світа), а також моласові відклади міоцену (поляниц. та воротищен. світи). Для родовища характерний покривно-луско-подіб. стиль тектоніки. Поклади вуглеводнів приурочені до БС Карпат, 1-го та 2-го ярусів складок Борислав.-Покут. зони. До 1-го ярусу належать структури: Бабчен., Бухтівец., Газова, Діл, Майдан., Молодьків., Стара Копальня; до 2-го – Глибинна, Раковец. та підвернуте крило Глибинної. Складки обох структур, ярусів розділені попереч. скидо-зсувами з амплітудою 300–1000 м. У 1-му ярусі виділяють Раковец., Бабчен. та Битків. блоки, в 2-му – Раковец., Бабчен., Битків., Пасічнян., Любіжнян. та Ділятинський. Складки 2-го ярусу в межах родовища простягаються на 30 км при ширині 5–6 км, 1-го – на 14 км при ширині до 7 км. Осн. поклади нафти пов’язані з олігоценовими утвореннями Глибинної складки (ГС). У менілітовій світі Глибин. структури виділяються два продуктив. горизонти –лоп’янец. та нижньоменілітовий. Невеликі поклади нафти виявлені у крейдових утвореннях ГС, «плитових вапняках» БС і олігоцен-еоценових породах Раковец. складки. Осн. газоконденсатні поклади пов’язані з еоценовою товщею (вигодсько-пасічнян. та маняв. світи) ГС. Поклади БС пластові, літологічно обмежені, з режимом пружно-водонапірним та розчиненого газу. В 1-му структур. ярусі поклади пластові склепінні тектонічно екрановані. 7 нафт. покладів родовища, які пов’язані з ГС, її Ділятин. блоком, Раковец., Молодьків. складками, структурою Стара Копальня з ділянкою Діл, «плитовим вапняком» та Бухтівец. блоком складки Газова розробляються. Накопич. видобуток нафти на 1 січня 2000 з менілітового покладу ГС становив 7160 тис. т, або 74,5 % поч. видобув. запасів, розчин. газу – 6168 млн м3. Заг. видобуток нафти із всіх покладів родовища 8722 млн т, або 69,8 % поч. видобув. запасів, розчиненого газу – 7413 млн м3. Газоконденсат. поклад ГС введено у розробку 1962. Сумар. відбір вільного газу на 1 лютого 2000 становив 39,395 млрд м3, або 84,4 % від видобув. запасів родовища, конденсату – 1270 тис. т, або 69,4 %. Макс. кількість експлуатац. свердловин 46 (1969). Найбільшого видобутку газу досягнуто у 1968 і 1969 (3,54 і 3,47 млрд м3), конденсату – у 1968 (126,7 тис. т). Вміст сірки в нафтах 0,24–0,7 %, парафінів 5,9–12,5%, смол 3,1–18,8%, асфальтенів 1,1–2,0 %. Питома вага нафт 810–864 кг/м3. Вільні гази містять 87,3–94,3 % метану, 0,27–6,54 % вуглекислого газу, 0,35–0,78 % азоту.

Літ.: Атлас родовищ нафти і газу України: У 6 т. Т. 5. Л.,1998 .

М. Я. Вуль

Стаття оновлена: 2003