Бих Микола Якимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бих Микола Якимович

БИХ Микола Якимович (16(28). 08. 1889, с. Жеребки Шляхетські, нині с. Жеребки Підволочис. р-ну Терноп. обл. – 22. 10. 1944, Комі АРСР, РФ) – правознавець, громадсько-політичний діяч. Д-р права (1930). Учасник 1-ї світ. війни. Навч. у Львів. ун-ті (1907–11). Працював у адвокат. конторі. Від 1913 – у австр. армії. Потрапив у рос. полон, перебував у таборі в Омську (Росія). 1918 за відмову вступити у Чехо-Словац. корпус був ув’язнений. 1921 повернувся до Львова, де займався адвокат. практикою, був управителем бурси укр. г-зії. 1928 вступив в Укр. нар.-демократ. об’єднання. Від 1932 – у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Мав власну адвокат, контору. Брав участь у роботі укр. т-в «Просвіта», «Рідна школа», «Сільс. господар». 1939 заарешт. органами НКВС, 1940 засудж. до 7-ми р. виправно-трудових таборів з наступним позбавленням політ. прав на 5 р. Реабіліт. 1994.

П. 3. Гуцал

Стаття оновлена: 2003