Бичко Ігор Валентинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бичко Ігор Валентинович

БИЧКО́ Ігор Валентинович (10. 07. 1931, Харків) – філософ. Син В. Бичка та чоловік А. Бичко. Д-р філос. н. (1974), проф. (1976). Закін. Київ. ун-т (1954). Працював н. с. Ін-ту філософії АН УРСР (1959–61); від 1961 – викл., від 1974 – зав. каф. історії філософії Київ. ун-ту, від 1984 – зав. каф. філософії Ін-ту підвищення кваліфікації викл. сусп. дисциплін при цьому Ун-ті; одночасно (від 1993) проф. Нац. ун-ту «Києво-Могилян. академія». Голова Укр. філос. ліги (від 1992). Наук. дослідж. у галузі світ. та укр. філософії, історії філософії. Вивчає проблеми людини, свободи, духовності.

Пр.: На філософському роздоріжжі. К., 1962; Познание и свобода. Москва, 1969; Філософія: Курс лекцій. К., 1991; 1993; 1994 (співавт.); Феномен української інтелігенції: Спроба екзистенційних досліджень. К., 1995 (співавт.); Філософія: Підруч. К., 2000; 2002 (співавт.); Історія філософії: Підруч. К., 2001; 2002 (співавт.).

В. Г. Табачковський

Стаття оновлена: 2003