Коломієць Іван Гаврилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коломієць Іван Гаврилович

КОЛОМІ́ЄЦЬ Іван Гаврилович (17(30). 06. 1903, с. Голєнка, нині Амур. обл., РФ – 24. 09. 1962, м. Томськ, РФ) – історик. Походив із родини селян-переселенців з Чернігівщини. Канд. істор. н. (1941). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. ун-т (1935). Працював на вироб-ві (1923–25); перебував на військ. (1925–29) і держ. (1929–31) служ­­бах; 1936–37 – заст. дир. з наук. роботи Дніпроп. істор. музею. 1937 репрес., однак через 2 р. реабілітований. 1939–41 викладав у Дніпроп. гірн. ін-ті; 1946–48 – зав. каф. заг. історії, водночас 1947 – в. о. декана істор.-філол. ф-ту Ужгород. ун-ту; від 1948 – у Томському ун-ті: 1957–59 – зав. каф. заг. історії, 1961–62 – доц. каф. нової та новіт. історії. Досліджував проблеми соц.-екон. розвитку Закарпаття у 15–19 ст.

Пр.: Боротьба південно-західних русь­­ких князів проти експансії угорських феодалів ХІ–ХІІІ ст. // Наук. зап. Ужгород. ун-ту. 1949. Т. 2; Очерки по истории Закарпатья: В 2 ч. Пряшев, 1955. Ч. 1; Томск, 1959. Ч. 2; Социально-эко­номические отношения и общественное движение в Закарпатье во второй половине ХІХ столетия: В 2 т. Томск, 1961–62.

Літ.: Рудловчак О. Видатний дослід­­ник історії Закарпаття // Дукля. 1963. № 1; Фенич В. І. «Покровський закарпатської історіографії». Місце і роль Іва­­на Гавриловича Коломійця у вивченні історії Закарпаття (1903–1962 рр.) // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Історія. 2008. Вип. 20.

М. В. Олашин

Стаття оновлена: 2014