Бишки - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бишки

БИ́ШКИ – село Козівського району Тернопільської області, столиця Головного Проводу ОУН 1944–45. Розташ. за 12 км на Пн. Зх. від райцентру. Ймовірна дата заснування – 1450, документально вперше згадується 1626 серед зруйнованих татарами сіл Бережан. пов. Терноп. воєводства. У 2-й пол. 17 ст. ця територія була зайнята під госп. землі (т. зв. сіножаті), з часом заселена. 1910 у Б. засн. читальню «Просвіти», діяло т-во «Січ». З поч. 1-ї світ. війни лави УСС та УГА поповнили 66 жит. села. У міжвоєн. період тут відновили діяльність т-во «Луг», Пласт, Союз українок. Від 1929 у Б. діяла нелегальна Укр. військ. орг-ція (згодом ОУН), до лав якої з поч. 1930-х рр. вступила більшість молоді села, майже відкрито велася нац.-патріот. діяльність, оскільки Б. складалися суто з укр. населення. Після 1939 у Б., як і загалом у Зх. Україні, рад. влада почала активну діяльність з виявлення учасників укр. підпільного руху. Більшість Проводу перебувала тоді у Б. і довколишніх селах, тому влітку 1940 на нараді ОУН вирішено переправити частину підпільників за кордон, однак просування на Зх. відбувалося з постійними сутичками з НКВС і частинами рад. армії, втратами живої сили, тому значній кількості чл. ОУН довелося повернутися назад. З поч. 2-ї світ. війни та втратою надії відновити укр. незалежну державу лави ОУН і УПА швидко поповнювалися. 9 травня 1944 фашисти оточили села Б., Ценів, Потік і запропонували чоловікам віком від 17 до 35 р. вступити до дивізії «Галичина» (у Б. зібрано понад 100 осіб, що завдало відчутної втрати підпільному руху в околицях). Після 1 місяця навчань дивізію дислоковано в Нормандії для протидії англо-амер. військам. Після приходу рад. військ у Зх. Україну в листопаді 1944 відбулася перша пленарна нарада Проводу ОУН, де обговорено нові форми та методи боротьби, проаналізовано політ. становище в світі та Україні, а також створ. Укр. гол. визв. раду. У зв’язку з планованим від’їздом Д. Маївського за кордон усі справи ідеолого-політ. реферантури передано Я. Буселу (Київському). Голова Бюро Проводу ОУН Р. Шухевич, нач. Ген. військ. штабу УПА Д. Грицай і референт Проводу Я. Бусел відійшли в околиці сіл Б., Потік і Конюхи. Місцем перебування реферантури Я. Бусела стало село Б., звідки був найзручніший зв’язок з Р. Шухевичем, референтами Проводу, Краями та багатьма осередками. Криївки були влаштовані приблизно в 17-ти подвір’ях. Я. Бусел і Г. Ґоляш (відповідав за конспірацію) розмістилися у близькій до лісу господі О. Лихолата, переховувалися в підвалі, у разі небезпеки – між двома спеціально змурованими стінами в хаті. Часом криївки були місцем зустрічі пров. діячів ОУН. У лісах, що тягнулися побл. Б. на Пн., дислокувався тоді курінь УПА, який діяв у Бережан., Перемишлян., Рогатин. та Підгаєц. р-нах. Наприкінці 1944 НКВС провів велику п’ятиденну облаву в селах Б. і Олесине, у боях було вбито 42 повстанці. Улітку 1945 у Б. агентами НКВС вбито Я. Бусела. Облави тривали після закінчення війни ще бл. 6-ти р. 22 серпня 1999 у Б. відкрито Музей нац.-визв. боротьби ОУН–УПА ім. Я. Бусела.

Літ.: Шагай І. Село Бишки: Історія і боротьба за волю. Лондон; Бишки; Чикаґо, 2000.

С. О. Плахотнюк

Стаття оновлена: 2003