Біберович Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біберович Іван

БІБЕРО́ВИЧ Іван (справж. – Бігорович; 1854 – 15. 11. 1920, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл.) – актор, режисер. Чоловік Іванни, батько Володислава та Ярослава Біберовичів. Навч. у Терноп. г-зії. Продовжив навч. у Празі. Діяльність пов’язана з театром т-ва «Руська бесіда» у Львові: актор (1874–80), дир. (1882–92, у 1882–88 – разом з І. Гриневецьким). Роки, коли театр очолювали Б. та І. Гриневецькі, дослідник історії укр. театру С. Чарнецький назвав «золотим віком» укр. театру в Галичині. Б. налагоджував культурні зв’язки Галичини з Наддніпрян. Україною, ставив твори тогочас. нової укр. драматургії: М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого. 1893 разом з родиною оселився в Коломиї, працював касиром ощадної каси, був реж. аматор. театр. вистав.

Ролі: Антось Ревізорчук («Верховинці» Ю. Коженьовського), Петро («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Гриць («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького), Борис («Гроза» О. Островського), Андрій («Глитай, або ж Павук» М. Кропивницького), Гнат («Гнат Приблуда» С. Воробкевича), Назар Стодоля (однойм. драма Т. Шевченка), Ярополк (однойм. драма К. Устияновича).

Літ: Олесницький Є. П’ятдесят літ театру в Галичині // Діло. 1914. № 64; Іван Біберович: Некролог // Укр. прапор. Відень, 1920. № 62; Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. Л., 1934; Франко І. Про театр і драматургію. К., 1957; Рудницький М. В наймах у Мельпомени. К., 1963; Український драматичний театр. Т. 1. К., 1967.

Б. І. Волошинський

Стаття оновлена: 2016