Бібліографія літературна

Визначення і загальна характеристика

БІБЛІОГРА́ФІЯ ЛІТЕРАТУ́РНА  — галузь бібліо­графічної діяльності, зав­да­н­ням якої є виявле­н­ня, від­бір, опис, реєстрація і наукова систематизація інформації про твори художньої літератури, публікацій з питань теорії, історії літератури, літературної критики та забезпече­н­ня нею користувачів. Осн. сусп. функціями Б. л. є наук.-допоміжна (забезпече­н­ня роз­витку літ. науки) і рекомендаційна (популяризація худож. літ-ри, сприя­н­ня освіті, самоосвіті, естет. і культур. роз­витку особи). Виникне­н­ня укр. Б. л. як самост. галузі бібліогр. діяльності повʼяз. зі становле­н­ням нової укр. літ-ри. Першими бібліогр. публікаціями можна вважати на­друкований М. Шашкевичем в альманасі «Русалка Дністровая» (Будапешт, 1837) пере­лік творів укр. письмен­ників і огляд фольклор. збірок та крит.-бібліогр. огляд публікацій укр. нар. пісень та фольклористич. досліджень, по­даних у «Литературных прибавлениях к “Рус­скому инвалиду” на 1837 год». Тривалий час Б. л. була невід­дільною від заг. бібліо­графії, історії письменства і книги, літературо­знавства і критики. Ві­домості про укр. письмен­ників та укр. ви­да­н­ня містять рос. бібліогр. покажчики. На­прикінці 18–1-й пол. 19 ст. інформацію про ви­да­н­ня творів укр. письмен­ників подають заг. покажчики, видавн. та книготорг. каталоги.

У 50–60-і рр. 19 ст. активізація досліджень з історії, мови, фольклору, літ-ри, етно­графії українського народу сприяє посилен­ню інтересу до бібліо­графії: зʼявляються персонал. покажчики, присвяч. життю і творчості Є. Гребінки, Г. Квітки-Основʼяненка, Г. Сковороди та ін. письмен­ників. На цей час припадають перші спроби регулярної поточ. інформації про нові явища укр. літ-ри (річні крит.-бібліогр. огляди М. Максимовича, М. Костомарова, І. Вагилевича, О. Лазаревського, П. Єфименка, І. Франка, М. Комарова). Важл. роль у роз­витку укр. Б. л. 19 ст. ві­діграли часописи «Житє і слово», «ЛНВ», «Молот», «Народ», «Основа», «Украинский вестник», «Украинский журнал», а також альманахи «Ластівка», «Молодик», «Рада», «Украинский альманах», «Утре­н­няя звезда» тощо, в які вміщували бібліогр. матеріали з укр. літ-ри, списки нових ви­дань, крит.-бібліогр. огляди. У роз­виток укр. Б. л. знач. внесок зробили І. Франко, М. Грушевський, О. Лазаревський, Я. Головацький, М. Коцюбинський, М. Павлик, І. Левицький, Б. Грінченко, І. Па­вловський, С. Пономарьов, В. Доманицький, О. Андрієвський та ін. Подією в історії Б. л. були бібліогр. покажчики М. Комарова «Покажчик нової української літератури. 1798–1883» (К., 1883), «Т. Г. Шевченко в литературе и искус­стве» (О., 1903), «Українська драматургія: Зб. библіогр. знадобів до исторії укр. драми і театра українського. 1815–1906» (О., 1906), дослідже­н­ня І. Левицького «Галицко-руская библіо­графія XIX-го столетія съ увз­глядненіемъ рускихъ из­даній, появишихся въ Угорщине и Буковине 1801–1886» (т. 1–2, 1887–95) та «Українська бібліо­графія Австро-Угорщини за роки 1887–1900» (т. 1–3, 1909–11) ви­дані як «Матеріали до української бібліо­графії» Бібліогр. комісією НТШ. У галузі рекомендац. бібліо­графії працювала X. Алчевська. У 3-му томі книги «Что читать народу?» пред­ставлені твори Г. Квітки-Основʼяненка, Т. Шевченка та ін.

Укр. література від­ображена у покажчиках Д. Дорошенка «Народная украинская литература: Сб. отзывовъ на нар. укр. из­данія» (С.-Петербургъ, 1904), «Покажчик літератури українською мовою в Росії за 1798–1897 роки» («Наук. ювіл. зб. Укр. університету, присвяч. Т. Масарикові», Прага, 1925). Числен­ні роз­відки В. Дорошенка, опубл. у часописах «ЛНВ», «Наша школа», «Записки НТШ» тощо, присвячені творчості Т. Шевченка (зокрема «Покажчик ви­дань Шевченкових творів та опис бібліо­графічних праць про Шевченка», Варшава; Л., 1939), Є. Гребінки, І. Франка, П. Куліша, Б. Грінченка.

У 20-30-і рр. 20 ст. у галузі Б. л. працювали О. Багрій, О. Лейтес, С. Маслов, Ю. Меженко, М. Плевако, П. Попов, М. Яшек, М. Ясинський та ін. Значну роботу роз­горнув Кабінет бібліо­графії Ін­ституту ім. Т. Шевченка АН УРСР у Харкові (кер. М. Плевако). 1926 роз­почала роботу Бібліогр. комісія при ВУАН.

Етапним було створе­н­ня О. Лейтесом і М. Яшеком біо­бібліогр. словника «Десять років української літератури. 1917–1927» (Х., 1928, т. 1–2). Широкого роз­витку у цей час набуває прикнижк. бібліо­графія, зʼявляються бібліогр. матеріали на сторінках період. ви­дань, альманахів, присвяч. літ. організаціям, дис­кусіям, подіям та окремим особам. Зʼявляються покажчики про життя і творчость П. Куліша, Т. Шевченка, С. Ру­данського, І. Франка, Ю. Федьковича та ін.

У 2-й пол. 20 ст. у галузі Б. л. в Україні працюють такі бібліо­графи: В. Бабич, Є. Бабич, І. Бойко, М. Бутрин, П. Бабʼяк, Л. Бєляєва, М. Вальо, Г. Гімельфарб, Л. Гольденберг, М. Гуменюк, О. Дзьобан, Л. Ільницька, В. Кононенко, І. Корнєйчик, Н. Королевич, О. Кущ, Ф. Максименко, М. Мороз, В. Патока, Ф. Погребен­ник, Н. Рева, П. Рогова, Ф. Сарана та ін.; у діаспорі — Б. Винар, М. Мушинка, М. Тарнавська, Д. Штогрин, Б. Ясінський. Роз­вивається теорія та методологія Б. л., удосконалюються наук. принципи під­готовки бібліогр. посібників.

Одна з фундаментал. праць — біо­бібліогр. слов. «Українські письмен­ники» (К., 1960–65, т. 1–5) охоплює творчість письмен­ників від зародже­н­ня укр. літ-ри до 60-х рр. 20 ст. Серед заг. бібліогр. покажчиків Б. л. за­ймає значне місце у кн.: «Художня література, ви­дана на Україні за 40 років. 1917–1957» (Х., 1958–60, ч. 1–2), «Украинская литература. Советский период: Указ.» (Москва, 1963), Л. Гольденберг, Н. Королевич «Українська мова: Бібліогр. покажч. 1918–1961» (К., 1963), М. Бутрин «Мова і стиль українських письмен­ників: Бібліогр. покажч. літ-ри за 1953–1964 рр.» (Л., 1966), «Ви­да­н­ня Академії наук УРСР. 1919– 1967: Су­спільні науки» (К., 1967), Н. Рева, Л. Рева «Поезія Радянської України. 1981–1985» (К., 1987) та «Українська література: Теорія, історія та методика викла­да­н­ня» (К., 1987) тощо. У 60–90-і рр. 20 ст. Б. л. активно роз­роблялася у ЦНБ АН УРСР (нині НБУВ), ЛНБ, Книжк. палаті України. ЦНБ УРСР 1978–90 видавала щорічний наук.-допоміж. бібліогр. покажч. «Філологічні науки на Україні», який містив бібліо­графію з мово­знавства, літературо­знавства, фольклористики. У цей час ви­дані персон. бібліогр. покажчики творів Т. Шевченка, Лесі Українки, М. Рильського, Д. Павличка, В. Сосюри, Я. Галана, І. Вільде та ін. Серед діаспор. ви­дань опубл. бібліо­графію праць В. Гнатюка (1987), анотов. бібліо­графію, присвяч. В. Вин­ниченку (1989; обидві — Едмонтон) тощо. Пита­н­ням взаємозвʼязків укр. та зарубіж. літ-р, публікації творів зарубіж. письмен­ників в укр. пере­кладах присвячені праці: «Чужомовне письменство в українських пере­кладах» («Життя й революція», 1929, № 4–8) Ю. Меженка та М. Яшека, «Зарубіжна література в українських пере­кладах. 1959–1963» («Всесвіт», 1963, № 5) О. Микитенка, «Художня література зарубіжних країн у пресі УРСР. 1981–1985» (Х., 1989). Ви­да­н­ня «Українська література в загальнословʼянському і світовому літературному контекс­ті. Т. 4. Літератури країн Центральної і Пів­ден­но-Східної Європи на Україні: Мат. до бібліо­графії поч. 19 ст. — 1980; Т. 5. Українська література в країнах Центральної і Пів­ден­но-Східної Європи: Мат. до бібліо­графії» (К., 1991–94) містить ві­домості про літературо­знавчі праці, збірники худож. творів, творчість окремих укр. письмен­ників та літ.-крит. матеріали про їхню творчість болгар., нім., польс., румун., угор., чес., словац., македон., словен. та ін. мовами; а також пред­ставляє творчість письмен­ників країн Центр. і Пд.-Сх. Європи і літ.-крит. матеріали про них в Україні. Покажч. «Спів­дружність літератур. 1917–1966» (Х., 1969) подає ві­домості про опубл. в Україні окремими книгами художні твори письмен­ників СРСР та книги укр. письмен­ників, ви­дані в респ. колиш. СРСР ін. мовами. Тему взаємозвʼязків і взаємодій літ-р світу, пита­н­ня пере­кладу, зокрема творів укр. письмен­ників, від­ображено у покажчиках: «Взаимосвязи и взаимодействие национальных литератур: Библио­графия. 1945–1960» (Москва, 1962, ч. 1–3) та його на­ступ. випусках, що охоплювали матеріали від 1961 по 1985 (Москва, 1968–88), «Молдавско-рус­ско-украинские литературные связи» (Кишинев, 1973) та ін. Ві­домості про публікації пере­кладів творів укр. письмен­ників і літ.-крит. матеріалів подавалися у щорічнику Книжк. палати України «Українська РСР у пресі СРСР і зарубіжних соціалістичних країн» (Х., 1956–89), а також у покажч. «Прои­зведения советских писателей в пере­водах на иностран­ные языки» (Москва, 1954–92), у випусках якого по­дано інформацію про пере­клади творів літ-ри за 1945–89.

Ви­да­н­ням письмен­ників укр. діаспори та пере­кладам творів укр. письмен­ників іноз. мовами присвячені покажчики Є. Пеленського «Ucrainica в західньо-европейських мовах» (Мюнхен, 1948; Едмонтон, 1990), Л. Бачинського «Ви­да­н­ня творів Т. Шевченка в США» (Лондон, 1962), Д. Бучинського «Bibliografia ukrainiana. 1945–1961» (Madrid, 1962; Edmonton, 1996), «Sto padesát let českoukrajinských literárních styků. 1814–1964: Vědeckobibliografický sborník» (Praha, 1968), Б. Романенчука «Бібліо­графія ви­дань української еміґраційної літератури. 1945–1970» (Філадельфія, 1974), «Украинска съветска художествена литература и литературна критика в България. 1917–1974» (София, 1975), В. Бабича «Твори письмен­ників Радянської України у зарубіжних ви­да­н­нях. 1945–1975» (Х., 1977), Я. Славутича «Анотована бібліо­графія української літератури в Канаді: Канад. книжк. ви­да­н­ня. 1908–1986» (3-є вид., Едмонтон, 1987), М. Тарнавської «Ukrainian literature in English: books and pamphlets. 1890–1965: An annotated bibliography», «Ukrainian literature in English: Articles in Journals and Collections. 1840–1965» (обидва — Едмонтон, 1988), Б. Винара «Ukraine: A Bibliographic guide to English-Language Publications» (Inglewood, 1990), «Зарубіжне франко­знавство» (Л., 1997), «Ukrajinska literatura v českém kontextu v letech 1965–1994: Materiály k bibliografickému soupisu se souborem dodatků pro obdobi 1814–1964» (Praha, 2000) та ін. Інформацію про пере­клади з укр. літ-ри містять щорічники ЮНЕСКО «Index Translationum. International Bibliography of Translations» (vol. 1–39, 1948–86), який від 1987 видається лише на компакт-дисках.

У галузі Б. л. плідно працюють бібліо­графи Нац. парламент. б-ки України. Від 1975 раз на два роки бібліотека видає покажчики рекомендац. характеру «Художня література. Критика. Літературо­знавство». Ви­дано 4 вип. бiблiогр. покажч. «Повернутi iмена», 5 вип. «Українські письмен­ники: Мат. до біо­бібліогр. слов.» (К., 1998); започатковано серію біо­бібліогр. ви­дань «Шістдесятництво: Профiлi на тлi поколi­н­ня», в якій ви­дано покажчики, присвяч. І. Жиленко, Л. Костенко, І. Світличному, Є. Сверстюку, В. Шевчуку. Продовжується робота над під­готовкою щорічника «Філологічні науки в Україні» (ви­йшло 2 вип., 1994–95). Ви­дано покажч. «Г. С. Сковорода: До 280-річчя з дня народж.» (К., 2002). У 90-і рр. 20 ст. зʼявляються покажчики, що від­ображають творчий доробок ре­пресов. або замовчуваних письмен­ників, а також літературо­знавців укр. діаспори. Побачили світ покажчики «Юрій Клен — поет, пере­кладач, літературо­знавець» (Х., 1997), «Український письмен­ник Аркадій Любченко», «Український письмен­ник Олекса Влизько» (обидва — Х., 1999), «Олена Теліга» (Уж., 1999), «Бібліо­графія Юрія Липи» (О., 2000) та ін. Ви­дано покажчики, що від­ображають наук. доробок літературо­знавців Г. Вервеса, М. Жулинського та ін.

Обласні універсал. наук. б-ки готують регіонал. довідк.-бібліогр. вид.: «Літературна Львівщина» (Л., від 1965), «Лауреати літературної премії ім. Д. Загула» (Чц., 1997), «Літературна Сумщина» (С., 1999), «Письмен­ники Луганщини» (Лг., 2000), «Ре­пресовані письмен­ники Тернопільщини» (Т., 2000), «Письмен­ники Чернігівщини» (Чг., 2001), «Літературна Миколаївщина в особах» (М., 2001); ви­да­н­ня, присвяч. окремим письмен­никам, зокрема «Олесь Гончар і Херсонщина» (Хн., 1998), «“Народе мій, до тебе я ще верну…” (Василь Стус)» (В., 1998), «“Я житиму сльозою серед спів­ів”: До 130-ї річниці з дня народж. Лесі Українки» (Лц., 2001), «Із когорти “роз­стріляного від­родже­н­ня”: Валеріян Під­могильний» (Дн., 2001) тощо. Одес. обл. універсал. наук. бібліотека ім. М. Горького видає серію біо­бібліогр. покажчиків «Письмен­ники Одеси». Ви­да­н­ня Н.-д. центру періодики ЛНБ «Українська журналістика в іменах: Мат. до енциклопед. слов.» (вип. 1–9, Л., 1997–2002) містять біо­бібліогр. стат­ті про ві­домих, мало­знаних, забутих і сучас. укр. журналістів, письмен­ників, редакторів, літературо­знавців, видавців. До ви­дань, що містять Б. л., належать універсал. ретро­спективні покажчики, що від­ображають фонди окремих книгозбірень, а також ретро­спективні покажчики окремих видавництв та організацій, зокрема «Видавництво “Радянський письмен­ник”. 1933–1983» (К., 1983), «“Веселка” — дітям: Бібліогр. покажч. дит. літ-ри. 1934–1984» (К., 1985), «Видавництво “Каменяр”. 1939–1989» (Л., 1989), «Товариство “Просвіта” у Львові: Покажч. ви­дань. 1868–1939» (Л., 1996), «Ви­да­н­ня “Просвіт” Над­дні­прянської України. 1906–1922» (К., 1999), «Ви­да­н­ня Івана Тиктора та концерну “Українська преса”: Бібліогр. покажч. 1923– 1977» (Л., 2000) тощо.

Зміст літ. альманахів роз­крито у покажчику І. Бойка «Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст.» (К., 1967). Бібліогр. покажчики змісту окремих період. ви­дань від­ображають твори худож. літ-ри та літ.-крит. матеріали, що публікувалися в них: «Систематический указатель журнала “Киевская старина”. 1882–1906» (П., 1911); «“Західна Україна” — орган спілки революційних письмен­ників “Західна Україна”. 1927–1933» (Л., 1962) О. Сміюн; «Вікна» (Л., 1966) О. Кізлик; «“Друг”. 1874–1877» (Л., 1967); «“Житє і слово”. 1894–1897» (Л., 1968) П. Бабʼяк; «“Народ”. 1890–1895» (Л., 1970); «“Життя й революція”. 1925–1934» (Л., 1970) Н. Реви; «“Зоря”. 1880–1897» (Л., 1988); «“Прапор”. 1956–1988» (Х., 1989) Т. Гологорської; «“Дзвони”. 1931–1939» (Л., 1998) М. Комариці; «“Назу­стріч”. 1934–1938» (Л., 1999) С. Костюка; «“Літературно-науковий вістник”. Т. 1–109: Покажч. змісту. 1898–1932» (К.; Нью-Йорк, 2000) Б. Ясінського; «“Вістник”: Місячник літ-ри, мистецтва, науки й громад. життя. 1933–1939» (К.; Вашинґтон; Нью-Йорк, 2002) Т. Добко і Б. Ясінського; «“Листи до Приятелів”. 1953–1968» (К.; Нью­Йорк, 2002) Є. Бабич і В. Патоки; «“Слово і час”. 1990–1999» (К., 2002) Є. Бабич, Л. Коцирій, В. Патоки та ін.

Джерелами поточ. бібліогр. інформації є держ. бібліогр. покажчики Книжк. палати України «Літопис книг», «Літопис журнальних статей», «Літопис рецензій», укр. реферат. ж. «Джерело. Сер. 3. Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво», ви­да­н­ня нац. бібліо­графії та інформ. центрів зарубіж. країн; покажч. «Джерела україно­знавства» (вип. 1–2, К., 1990– 98), «Українські письмен­ники: Покажч. бібліогр. посібників» (К., 1995), вид. «Бібліотеко­знавство і бібліо­графія України» (вип. 1–63, К., 1971– 2002), «Бібліо­графічні посібники УРСР. 1976–1980» (Х., 1985) та ін. Плідно працюють у галузі Б. л. обл. універсал. наук. б-ки та наук. б-ки ВНЗів.

Літ.: Вовченко І. О. Бібліо­графія художньої літератури та літературо­знавства на Україні. 1946–1966. Х., 1968; Гуменюк М. П. Українські бібліо­графи XIX — поч. XX ст.: Нариси про життя та діяльність. X., 1969; Гольденберг Л. І. Українська радянська літературна бібліо­графія. К., 1971; Лауфер Ю. М. Теория и методика советской литературной библио­графии. Москва, 1978; Рева Н. М. Бібліо­графія української художньої літератури та літературо­знавства. К., 1979; Вальо М. А. Від­ображе­н­ня в радянській бібліо­графії звʼязків української літератури з літературами народів СРСР. К., 1981; Тарнавська М. Українська літературо­зна­вча бібліо­графія // Слово: Зб. укр. письмен­ників. Нью-Йорк, 1982. № 9; Библио­графия художествен­ной литературы и литературоведения. Москва, 1985; Гольденберг Л. І. Бібліо­графічні джерела українського літературо­знавства: Путівник. 2-е вид. К., 1990; Рева Н. М. Рекомендаційна бібліо­графія художньої літератури і літературо­знавства. К., 1992; Добко Т. Твори українських письмен­ників у пере­кладах іншими мовами. Шляхи бібліогр. пошуку: від традиц. джерел — до сучас. інформ. технологій // БВ. 1997. № 3; Погребен­ник Ф. Деякі думки про забезпече­н­ня літературної науки в Україні // Вісн. Книжк. палати. 1997. № 5; Федотова О. О. Українська літературо­зна­вча бібліо­графія за рубежем у 20–30-х рр. XX ст. К., 1997; Рева Л. Г. Інформаційно-бібліо­графічні ресурси літературної біо­графіки // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація: Наук. пр. НБУВ. К., 1998. Вип. 1; Любечко О. Діяльність Федора Сарани на ниві літературо­знавчої бібліо­графії // Вісн. Книжк. палати. 1999. № 6; Дацькова Н. С. Українська літературна бібліо­графія 20–30-х років: Про­блеми ретро­спектив. докомплектува­н­ня довідк.-бібліогр. фонду // Наук. пр. НБУВ. К., 2000. Вип. 5.

Т. В. Добко

Завантажити статтю