Бібліографія мистецтвознавча

Визначення і загальна характеристика

БІБЛІОГРА́ФІЯ МИСТЕЦТВОЗНА́ВЧА — галузь бібліо­графічної діяльності, що подає інформацію про літературу з мистецтво­знавства та твори мистецтва. Зародже­н­ня вітчизн. Б. м. від­булося у 18 ст. Один із перших галуз. бібліогр. покажчиків — «Драматический словарь, или Показание по алфавиту всех Рос­сийских театральных сочинений и пере­водов с означением имен известных сочинителей, пере­водчиков и со­здателей музыки, которые когда-либо были пред­ставлены на театрах, и где, и в которое время напечатаны» (Москва, 1787). Словник містить ві­домості за 1730–87, дає уявле­н­ня про репертуар театру того часу. Роз­виток Б. м. починається з роз­квітом мистецтва на­прикінці 19 — поч. 20 ст. У цей час мистецтво­знавство, обʼ­єд­навши пита­н­ня теорії, історії та худож. практики мистецтва, оформляється в самост. науку. Літ-ру з питань мистецтва від­ображали в універсал. покажчиках або галуз. посібниках з гуманітар. наук, зокрема «Опыт рос­сийской библио­графии…» (1813–16) В. Сопикова, «Роспись рос­сийским книгам для чтения из библиотеки Александра Смирдина» (1905), що містили опис літ-ри від 18 ст. до 1856. Прикладом універсал. покажчиків є каталоги великих книжк. магазинів. У 60–70-і рр. такі бібліогр. праці створили П. Єфремов — «Систематическая роспись книгам, продающимся в книжном магазине Ивана Ильича Глазунова…» (1867) та В. Межов — «Систематический каталог рус­ским книгам, продающимся в книжном магазине Александра Федоровича Базунова…» (1869). У цих ви­да­н­нях роз­діл «Мистецтво» має детал. рубрикацію. У 2-й пол. 19 ст. зʼявилися галуз. посібники, де по­дано матеріали про рос. художників та драм. артистів, медальєрне мистецтво, живопис, арх-ру, нар. музику, зокрема в багатотом. «Рус­ской исторической библио­графии» (1882–90) В. Межова. У спец. роз­ділах щорічника братів П. і Б. Ламбіних «Рус­ская историческая библио­графия» (1861–84) зі­брано літературу з історії мистецтва та майстерності, біо­графії художників і артистів. Широко пред­ставлена література з мистецтва в «Библио­графическом указателе рус­ской этно­графической литературы о внешнем быте народов Рос­сии 1700–1910 гг.» (1913) Д. Зеленіна, у посібнику А. Мезьєра «Рус­ская словесность с ХІ по ХІХ столетие включительно» (ч. 1–2, 1899–1902; усі — С.-Петербург). Значну частину бібліогр. матеріалів опубл. у період. вид.: «Ежегодник императорских театров», «Рус­ская музыкальная газета», «Библиофил» та ін. На­прикінці 19 — поч. 20 ст. зʼявилися біо­бібліогр. покажчики, зведені бібліогр. праці з окремих тем, видів і питань мистецтва: «Музыкальные альманахи ХVІІІ столетия» (1882) та «Обозрение литературы по театру и музыке за 1889–1891 гг.» (1893) М. Лісовського, «Библио­графия напечатан­ных в Рос­сии в 1865–1876 гг. книг и статей по части искусств и археологии» (1884) В. Межова і М. Собка; праця А. Молчанова «Александр Николаевич Серов» (1888); «По­дробный словарь рус­ских гравирован­ных порт­ретов» (в 4-х т., 1886–89) та «По­дробный словарь рус­ских граверов ХVІ–ХІХ вв.» (в 2-х т., 1895) Д. Ровинського, «Рус­ские ил­люстрирован­ные из­дания ХVІІІ и ХІХ столетий. 1720–1870» В. Верещагіна (1898; усі — С.-Петербург), «Каталог рус­ских ил­люстрирован­ных из­даний. 1725–1860» (в 2-х т., Москва, 1914–15) М. Обольянінова. У цих книгах наявні ві­домості і про укр. митців, хоч пере­важно і без вказівки на їхнє походже­н­ня. У вид. «Матеріяли до словника українських граверів» (К., 1926) П. Попова по­дано ві­домості про граверів, українців з походже­н­ня і тих, які працювали в Україні та для України. Опис праць образотвор. та ужитк. мистецтва, архітектури, скульптури, живопису, опубл. від 18 ст. до 1922, здійснено у покажч. О. Вольценбурга «Библио­графия изобразительного искус­ства» (в 2-х вып., С.-Петербург, 1923). «Указатель книг и статей по во­просам искус­ства. Живопись, скульптура, архитектура» (Москва, 1919) М. Лаврського від­ображає літературу від серед. 18 ст. до 1918 (україніка виділена в окремий роз­діл). Багатим джерелом інформації з питань мистецтва є «Бібліо­графічний покажчик статей по музейництву і мистецтву, поміщених у “Ділі” в річниках I–XLV. 1882–1927 рр.» (Л., 1995). Найповнішою зі збірок, що дають іконогр. ві­домості про укр. кобзарів 19–20 ст., є зб. «Порт­рети українських кобзарів О. Сластіона» (К., 1961). Її цін­ність полягає в тому, що автор. написи на порт­ретах містять біогр. ві­домості, а також дані про репертуар. Найбільшим бібліогр. зводом з питань світ. мистецтва та архітектури є прикнижні списки літ-ри у 6-томнику «Всеобщая история искусств» (Москва, 1956– 65). У кожному томі роз­діл «Библио­графия» містить від 300 до 800 назв альбомів, книг, статей, на­друк. від 1829 до 1964. Матеріал групується за країнами та видами мистецтв. Книги з питань архітектури, що ви­йшли 1709–1938, описані та частково анотовані в системат. покажч. «Библио­графия по архитектуре» (Москва, 1940) З. Вино­град. Спец. бібліогр. покажч. «Театральная периодика» (в 2-х ч., Москва; Ленин­град, 1940–41) В. Вишневського в хронол. порядку подає журнали, газети, період. збірники та афіші від 1774 до 1940. Важл. покажчиком із кіно­знавства є анотов. бібліо­графія Ю. Рубінштейна «Книги о кино. 1917–1960» (Москва, 1962). Осн. джерелом від­ображе­н­ня мистецтво­знав. літ-ри 19–20 ст. іноз. мовами є праця Й. Шлос­сера «Die Kunstliteratur: Ein Handbuch zur Quellenkunde der neueren Kunstgeschichte» (Wien, 1924), 15-том. щорічник «Internationale Bibliographie der Kunstwissenschaft. 1902–1918» (Berlin, 1903–20) та 53-том. щорічник «Répertoire dʼart et dʼarchéologie: Dépouillement des périodiques, bibliographies des ouvrages dʼart français et étrangers. 1910–1949» (Paris, 1910–53). Осн. джерелами інформації про іноз. мистецтво­знавчі ви­да­н­ня, які знаходяться в Україні та країнах СНД, є зведені бюлетені надходжень до б-к. Про іноз. книги, ви­дані 1949–53, пові­домляє «Сводный каталог новых иностран­ных книг по искус­ствоведению, по­ступивших в крупнейшие библиотеки СССР в 1949–1953 гг.» (Москва, 1956). Бібліогр. інформацію про нову вітчизн. та зарубіжну літературу готував Н.-д. центр «Інформкультура» спільно з Рос. держ. б-кою. 1982–93 виходив покажч. «Общие про­блемы искус­ства», де по­дано праці з теорії та історії мистецтва, методології мистецтво­знавства і худож. критики. Праці з окремих видів мистецтв пред­ставлені у покажчиках: «Музыка» (від 1973), «Изобразительное искус­ство» (від 1974; від 1994 публікує матеріали, що входили до покажч. «Общие про­блемы искус­ства»), «Зрелищные искус­ства» (від 1983).

В Україні оператив. джерелами Б. м. є поточні ви­да­н­ня Книжк. палати: «Літопис книг», «Літопис журнальних статей», «Літопис газетних статей», «Нові ви­да­н­ня України», в яких мистецтво­зна­вча література по­дана в роз­ділі «Мистецтво. Декоративно-прикладне мистецтво. Фото­графія. Музика» та низці суміж. роз­ділів. Інформацію з питань мистецтво­знавства, музики та видовищ. мистецтв від­ображає укр. реферат. ж. «Джерело» (засн. 1995) у спец. серії — «Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво». Інформ. центр з питань культури і мистецтва спільно з Держ. респ. б-кою УРСР ім. КПРС (нині Парламентська бібліотека України Національна) 1973–88 видавали поточні бібліогр. списки з окремих видів мистецтва: «Музика», «Образотворче мистецтво», «Театр», від 1989 — обʼ­єдн. у покажч. «Загальні пита­н­ня мистецтва», від 1996 — «Мистецтво». «Літопис образотворчих ви­дань» (1937–90, від 1996) містить імен­ні покажчики художників, авторів текс­тів, персоналій, покажчики назв альбомів, комплектів листівок, серій; спец. інформацію про усі види образотвор. ви­дань України, інформацію про ілюстратив. матеріал із журналів та період. збірників. Поточні бібліогр. покажчики — база для подальшої роботи в галузі Б. м., зокрема для створе­н­ня ретро­спектив. покажчиків. Так, зведена бібліо­графія про друк. твори образотвор. мистецтва та література з мистецтво­знавства пред­ставлені у вид. «Образотворче мистецтво Радянської України. 1917–1966» (Х., 1966); покажчиках до 5-го і 6-го томів «Історії українського мистецтва» (К., 1967–68), «Образотворче мистецтво Радянської України» (К., 1982). Держ. респ. бібліотека УРСР видала серію рекомендац. бібліогр. покажчиків «Мистецтво — народу»: «Митці Радянської України» (1978), «Образотворче мистецтво Радянської України» (1982), «Митці Радянської України — лауреати Державної премії Української РСР ім. Т. Шевченка» (1983), «Велика Вітчизняна війна в українському образотворчому мистецтві», «Кіномистецтво Радянської України» (обидва — 1985), «Образ сучасника в українському образотворчому мистецтві» (1987). У покажч. «Українське образотворче мистецтво: Дожовтневий період» (К., 1984) по­дано літературу про виникне­н­ня і шляхи роз­витку укр. образотвор. мистецтва, творчість окремих митців від часів Київ. Русі.

Бібліо­графія україномов. і російськомов. опублік. праць про творчість майстрів, які працювали на території України, наводиться у біогр. довід­нику «Зодчі України кінця ХVІІІ — початку ХХ століть» (К., 1999) В. Тимофієнка, покажч. «Товарищество южнорус­ских художников: В 2-х вып.» (О., 1997); про роз­виток різних жанрів і видів мистецтва Закарпа­т­тя — «Мистецтво Закарпа­т­тя» (Уж., 1978). Декор.-прикладне мистецтво пред­ставлено у покажчиках «Народна творчість України» та «Гончарство України» (обидва — К., 1989). Бібліогр. ві­домості містить 4-том. довід­ник-каталог «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (К., 1983–86), що подає ві­домості про памʼятки містобудува­н­ня та архітектури, які охороняються державою. Ві­домості про стан гончар. промислу в Україні та поза її межами, про­блеми від­родже­н­ня й популяризації мистецтва кераміки містить покажч. публікацій 1975–85 «Українська народна декоративно-вжиткова творчість» (К., 1990). Бібліогр. покажч. «Полтавський художній музей. 1919–1994» (П., 1994) подає дані про окремі ви­да­н­ня, рекламно-довідк. матеріал, стат­ті про історію музею, долю його колекцій, книгозбірні, архіву. Інформацію про муз. літературу містять «Музична література УРСР. 1917–1965» (Х., 1966); «Музичні ви­да­н­ня України. 1966–1971: У 2-х ч.» (К., 1977; 1981) В. Погорєлова. Ві­домості про нотні ви­да­н­ня від­ображає «Літопис нот» Книжк. палати України (1954–90, від 1996). Покажчик містить дані про окремо ви­дані муз. та муз.-сценічні твори, збірники муз. творів; навч. і навч.-метод. нотні ви­да­н­ня; муз. твори, опубл. у періодиці. Анотовані покажчики літ-ри серії «Майстри мистецтва України» подають ві­домості про літературу з історії укр. театру: «Корифеї українського театру» (О., 1955), «Український радянський драматичний театр», «Український радянський оперний театр» (обидва — Харків, 1957). Інформацію про драм. театр містить покажч. «Український драматичний театр» (К., 1988). Історію, роз­виток і сьогоде­н­ня театр. життя Тернопільщини простежує бібліогр. покажч. «Театральна Тернопільщина» (Т., 2001).

Література з між­нар. мист. звʼязків і мистецтва укр. зарубіж­жя, що ви­йшла друком 1987–91, зі­брана у покажч. «Культура і мистецтво України. 1987–1991. Ч. 2: Мистецтво України. Між­народні і культурно-мистецькі звʼязки. Культура і мистецтво українського зарубіж­жя» (К., 1995). Матеріали про життя і творчість митців укр. діаспори містить покажч. «Українські митці поза Батьківщиною» (Х., 2001).

Літ.: Зубов Ю. С. и др. Библио­графия искус­ства. Москва, 1958; Острой О. С. История искус­ствоведческой библио­графии в Рос­сии. С.-Петербург, 1994; Цинковська І. І., Юхимець Г. М. Про­блеми іконо­графічного забезпече­н­ня української біо­графістики // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація: Наук. пр. НБУВ. К., 1998. Вип. 1; Вони ж. Опис аркушевих образотворчих документів. К., 2000.

Л. П. Польовик

Завантажити статтю