Бібліографія природнича - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бібліографія природнича

БІБЛІОГРА́ФІЯ ПРИРОДНИ́ЧА – галузь бібліографії, яка подає відомості про природознавчу літературу. Розвиток Б. п. в Україні починається від серед. 19 ст., коли було піднесення усіх галузей наук. і культур. діяльності. Значну роль в історії вітчизн. бібліографії відіграло Київ. т-во природознавців, засн. 1869. На поч. 70-х рр. Т-во розпочало випуск щорічних «Указателей русской литературы по математике, чистым и прикладным естественным наукам» за ред. М. Бунге (перші 18 вип.) та В. Совинського. Покажчики виходили 1872–1906 з перервою (не видані за 1892–99) і містили відомості про опубл. в Росії книги і періодику рос. та іноз. мовами. У 80-і рр. паралельно з Київ. т-вом природознавців створенням поточ. бібліографії фіз.-матем. наук займалося матем. відділ. Новорос. т-ва природознавців в Одесі, що друкувало матеріали в «Записках Новороссийского общества естествоиспытателей». Окремими виданнями вийшли тільки два бібліогр. щорічники (1884–85).

Ретроспективну Б. п. розробляли науковці Київ. т-ва природознавців, Т-ва дослідників Волині, Т-ва подільських природознавців і любителів природи та ін., зокрема О. Прусевич «Материалы по библиографии Подолии: Статьи и тр. по естеств. наукам: В 3-х вып.» (Каменец-Подольский, 1912), «Покажчик літератури по вивченню природи Полтавщини» (П., 1918). Пізніше вийшов «Систематический указатель к “Трудам Общества испытателей природы при Харьковском университете” за 1869–1930 гг.» (Х., 1955) М. Швалба. Цінним бібліографічним джерелом були поточні крит.-бібліогр. огляди наук. вітчизн. та зарубіж. літ-ри, які друкувались в «Киевских университетских известиях». Київ. т-во с. госп-ва і с.-г. пром-сті 1914– 16 видавало реферат. ж. «Вестник прикладной энтомологии». В З-х. Україні 1897–1939 виходив «Збірник математично-природописно-лікарської секції НТШ», в якому публікувалися дослідж. з математики, фізики, хімії, медицини, а також праці, присвяч. розробленню укр. наук. термінології. Подавав збірник і бібліографію. У 1920-і рр. значний внесок у розвиток Б. п. зробили П. Тутківський («Здобутки природничого обслідування України за останні десять років» // «Україна», 1924, № 1) та М. Шарлемань («Охорона природи [огляд за 1926]» // Там само, 1927, № 5; за 1927 // Там само, 1928, № 5). У цей час ж. «Українські медичні вісті» (1926, № 2) надрукував «Бібліографію української книжки з медицини, природознавства та математики». 1930 у Києві був видрукований «Систематичний каталог видань Всеукраїнської академії наук. 1918–1929» М. Іванченко та Я. Стешенко (перевиданий у Чикаґо 1966 Д. Штогриним). Роком пізніше М. Сагарда підготував як продовження попереднього видання «Каталог видань Всеукраїнської академії наук за 1930 рік», виданий у Києві. Цим каталогом Видавництво ВУАН розпочало випуск річних каталогів академії.

У 1970-і рр. ЦНБ АН УРСР опублікувала покажчики: «Видання Академії наук УРСР (1919–1967): Фізикотех. та матем. науки» (К., 1970), «Видання Академії наук УРСР (1919–1965): Науки про землю і космос: Хіміко-технол. та біол. науки» (К., 1971). Від 1976 ЦНБ АН УРСР видала 62 вип. щоквартальника «Охрана природы и рациональное использование природных ресурсов в Украинской ССР».

Інформація про бібліогр. покажчики з природн. наук представлена у покажчиках 2-го ступ.: «Матеріали до краєзнавчої бібліографії України. 1847–1929: Список бібліогр. пр., що стосуються окремих місцевостей УСРР, Бессарабії, Дону та Криму» (К., 1930) Ф. Максименка, «Бібліографія української бібліографії: Природозн. науки» (Л., 1934) Є. Пеленського, «Бібліотекознавство і бібліографія України» (К., від 1971), «Джерела українознавства: Вітчизн. бібліогр. джерела» (К., 1990, вип. 1), «Бібліографія бібліографічних посібників українських періодичних видань» (К., 1998, вип. 2), а також видання Книжк. палати України: «Літопис книг», «Літопис журнальних статей» та ін.

Поточну інформацію з різних галузей природознавства в СРСР збирав Всесоюз. ін-т наук. інформації (Москва), від 1953 він видавав реферат. журнали, в яких відображалися зарубіж. і рад. видання, зокрема й українські. Укладено покажчики до окремих період. видань з різних галузей природн. наук: «Систематический указатель статей, опубликованных в журнальных изданиях Института математики АН УССР. 1934–1968», «Записки Інституту хімії Академії наук УРСР: Алфавіт. і предмет. покажч. до томів 1–9 за 1934–1948 рр.» (К., 1957), «Указатель к “Украинскому химическому журналу”. 1925–1954» (К., 1958, т. 1–20) та ін. Ін-т проблем реєстрації інформації НАНУ від 1995 видає реферат. ж. «Джерело» (від 1999 – спільно з НБУВ – «Український реферативний журнал “Джерело”»), перша серія якого містить інформацію з природн. наук та медицини. Б. п. містить електронна база даних «Реферати наукових видань України», розміщена на web-серверах НБУВ та Ін-ту проблем реєстрації інформації НАНУ. Від 1968 виходить серія «Біобібліографія вчених України», в якій опубл. бібліографії Ю. Митропольського, Є. Кондратюка, Ф. Овчаренка, Д. Зерова, А. Бабинця та ін. 1994–95 Одес. наук. б-ка видала покажч. «Вчені вузів Одеси: Природн. науки» (у 3-х вип.).

Літ.: Корнєйчик І. І. Історія української бібліографії. Х., 1971; Швецова-Водка Г. Бібліографічні ресурси України: Заг. характеристика. Р., 2000.

Н. М. Погребецька

Стаття оновлена: 2003