КОЛОМІ́ЄЦЬ Лідія Іванівна (17. 03. 1929, с. Ря­­бухине, нині Нововодолаз. р-ну Харків. обл.) – мовознавець. Дру­­жина А. Майбороди. Д-р філол. н. (1978), проф. (1981). Закін. Харків. пед. ін-т (1950). Учи­­телювала; працювала в Ужгород. (1953–55) та Харків. (1956–64) ун-тах; 1964–94 – у Ніжин. пед. ін-ті (Черніг. обл.): 1978–87 – зав. каф. укр. мови; 1994–95 – зав. каф. українознавства Ін-ту фіз. культури (Харків); 1996–2000 – проф. каф. українознавства Харків. ін-ту вдосконалення вчителів; від 2000 – проф. каф. українознавства Харків. екон. ун-ту; водночас від 2003 за сумісн. – проф. каф. укр. мови Хар­­ків. ун-ту. Наук. дослідж.: історія укр. мови, етимологія, семантика, фразеологія, мова тво­­рів письменників, проблеми су­­час. укр. мови. Брала участь у підготовці колектив. праць «Сучасна українська літературна мова: Морфологія» (1969), «Істо­­рія української мови: Лексика і фразеологія» (1983), спів­автор­­ка «Збірника вправ і завдань з старослов’янської мови» (1962; 2-е вид. – зб. вправ і завдань «Старослов’янська мова», 1992), зб. вправ «Історична граматика української мови» (1988; усі – Київ).

Пр.: Дієприкметник і дієприслівник в історії української мови. К., 1959 (спів­авт.); З життя фразем // Мово­знавство. 1973. № 5; Декілька етногенетичних етюдів до фразеологічних одиниць // Укр. мовознавство. 1975. Вип. 3; Використання фразеологічних одиниць у байках Л. Глібова // Глібовські читання. Ніжин, 1987; Ділове мовлення: Навч. посіб. Х., 2002; Звертальні конструкції у «Слові о полку Ігоревім» // Вивчаємо укр. мову та літ-ру. 2007. № 1(113).

Літ.: Лідія Іванівна Коломієць: Біобіб­ліогр. покажч. Чг., 1990; Лідія Іванівна Коломієць – професор Харківського на­­ціонального університету імені В. Н. Ка­­разіна: Біобібліогр. покажч. Х., 2009; Бойко Н. Із когорти істориків українсь­­кої мови (до ювілею професора Л. І. Ко­­ломієць) // Культура слова. К., 2010. Вип. 72.

Н. І. Бойко