Коломієць Микола Петрович

КОЛОМІ́ЄЦЬ Микола Петрович (10. 08. 1936 (за паспортом – 1942), с. Драбів, нині смт Черкас. обл. – 17. 06. 2009, Київ) – балетмейстер. Нар. арт. України (1994). Орден «За зас­луги» 3-го ступ. (1999). Рано втратив батьків. У 9-річ. віці потрапив до дит. будинку у Ленінграді (нині С.-Петербург). Закін. Ленінгр. хореогр. уч-ще (нар. від­діл.; 1955, викл. В. Мей). Удоско­налював майстерність на курсах балетмейстерів при Київ. нар. хореогр. уч-щі (1965). Від 1969 – засн. і кер. дит. ансамблю «Щас­ливе дитинство» (від 1973 – при Будинку піонерів Дарниц. р-ну Києва, від 1992 – ансамбль нар. танцю «Україна», від 1995 – нар.). Від 1992 – засн. і дир. дит.-юнац. хореогр. студії «Щасливе дитин­­с­тво» (Київ), при якій продовжує діяти ансамбль «Україна». Для ансамблю поставив танці: «Гопак» (1974), «Дитячі іграшки» (1975), «Шкільний бал», «Першокласниці» (обидва – 1976), «Щасливе ди­тинство» (1977), «Танок з бубнами», «Веселі гуцулята» (обидва – 1979), «Калинка» (1980), «Дружба – найдорожче над усе» (1982), «Російський» (1986), «Веснянка», «Бандурки» (обидва – 1990), «Бе­региня» (2001). Ансамбль здобув 1-е м. на міжнар. фестивалі тан­цю народів світу «Веселкова тер­психора» (2004; номінація «дит. хореогр. колективи»), міському фестивалі дит. та юнац. худож. творчості (2006; номінація «хореогр. мист-во»), дит. телевізій. конкурсі «Крок до зірок» (2008; номінація «кращий дит. колек­тив року»), диплом 1-го ступ. 1-го Всеукр. фестивалю-кон­кур­су нар. хореографії ім. П. Вірсько­го (2003), Міжнар. молодіж. фес­тивалю мист-в (2007; усі – Київ), був лауреатом низки міжнар. і всеукр. фестивалів та конкурсів. 2011 дит.-юнац. хореогр. студії «Щасливе дитинство» присвоєно ім’я К. При студії діє музей К. Студія входить до переліку найбільших позашкіл. навч. закладів України, нині працює 68 гуртків, які відвідують 1250 вихованців віком від 4 до 18 р. 2010 знято д/ф «“Щасливе дитинство” М. Ко­ло­мійця» (автор і реж. В. Хмельницький, «УТ-1»). Того ж року у Нац. опері України проведено кон­церт пам’яті К. «Серце, при­свя­чене дітям…».

О. В. Побежимова