Бібліотека Інституту мовознавства ім. О. Потебні - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бібліотека Інституту мовознавства ім. О. Потебні

БІБЛІОТЕ́КА ІНСТИТУ́ТУ МОВОЗНА́ВСТВА ім. О. Потебні НАНУ Засн. 1921 у Києві як б-ка Ін-ту укр. наук. мови ВУАН. Від 1994 – спільна б-ка Мовознавства інституту ім. О. Потебні НАНУ та Української мови інституту НАНУ. Бібліотеч. фонд нараховує 106 тис. прим., зокрема 39 тис. прим. – іноз. видань, книг – 55 тис. прим., період. видань – 34 тис. прим., спец. видів – 16 тис. В осн. фонді представлена літ-ра з усіх питань мовознавства, а також суміж. наук – історії, етнографії, фольклору, літературознавства та філос. наук. До складу фонду частково увійшла літ-ра з приват. б-к А. Кримського, М. Грунського, І. Шаровольського. Цінною є книжк. колекція з фризької мови (150 прим.), подарована Фризькою АН. Серед раритет. видань – «Sitv orbis libri XVII» Страбона (Basileae, 1549), «Kronika sarmácyey Europskiey, w ktorey sie zamyka krolestwo Polskie ze wszystkiemi Páństwy, Xięstwy, y Prowincyámiswemi: Tudžieżteż Wielkie Xięstwo Litewskie, Ruskie, Pruskie, Zmudzkie, Inflantskie, Moskiewskie, y część Tátárow» А. Ґваґніна (Kraków, 1611). Б-ка має комплекти іноз. журналів: «Slavia» (1922–2002), «American speech» (1925–97), «Language» (1967–95), «Journal of Ukrainian graduate studies University of Alberta» (1976–2002); зберігається повний комплект ж. «Мовознавство» (від 1967), який видає Ін-т. Обмін. фонд – 6 тис. прим. видань Ін-ту (від 1949). У фондах ін. підрозділів Ін-ту зберігаються архів, зокрема картотеки етимол. словника укр. мови, словника мови творів Т. Шевченка, частотного словника сучас. укр. худож. прози, а також ономастичний архів. Укладено каталоги, бібліогр. картотеки, зокрема «З’їзди славістів» (від 1960), «Персоналії мовознавців», праць співроб. Ін-ту (від 1950). Співроб. б-ки уклали бібліогр. списки наук. праць О. Потебні (1962), «Огляд іноземної літератури бібліотеки Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР з надходжень 1964–1968 рр.» (1970). Зав. б-ки К. Ігнатенко (від 2001).

Г. С. Риженко

Стаття оновлена: 2003