Бібліотека Конгресу - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бібліотека Конгресу

БІБЛІОТЕ́КА КОНГРЕ́СУ (The Library of Congress) – національна бібліотека США, найбільша книгозбірня світу. Засн. 1800 як довідк. б-ка для законодавців, у 19 ст. стала інституцією держ. масштабу. Б. К. – законодавча б-ка і осн. дослідн. база Конгресу США; амер. агенція з автор. прав; наук. центр, що збирає наук. праці з усіх галузей знань усього світу; громад. заклад, відкритий для осіб від 18 р. (обслуговування здійснюється у 22-х чит. залах); держ. б-ка, яку активно використовують виконавча та суд. гілки влади; нац. б-ка для сліпих та людей з обмеженими фіз. можливостями; юрид. б-ка; є одним із найбільших у світі ін-тів, який надає бібліогр. відомості; спонсор виставок та муз., літ., культур. держ. та міжнар. програм; дослідн. центр зі збереження та реставрації бібліотеч. матеріалів. Обслуговує ком-ти і членів Конгресу, виконавчі та законодавчі органи уряду США, б-ки країни та всього світу, широке коло читачів та дослідників. Б. К. розміщена у 3-х будинках на Капітолій. пагорбі у Вашинґтоні: будинках Т. Джефферсона (1897, пам’ятник арх-ри), Дж. Адамса (1939), сучас. будівлі Дж. Медісона (1980). Колекції б-ки нараховують понад 120 млн од. зберігання: книги, період. видання, рукописи, електронні інформ. ресурси з усіх країн світу 470-ма мовами, зокрема понад 18 млн книг, зареєстров. у каталогах за класифікац. системою; бл. 10 млн книг з шифрами Брайля, інкунабул, період., муз. видань, комплектів газет, проспектів, тех. звітів тощо; понад 2 млн аудіоматеріалів (дисків, платівок, касет, звук. книг та ін. записів); понад 54 млн рукописів; понад 4,5 млн карт; 12 млн мікроформ; понад 13 млн візуал. матеріалів, зокрема 800 тис. рухомих зображень; бл. 12 млн фотографій; понад 82 тис. плакатів; 400 тис. гравюр і малюнків тощо. У б-ці постійно працює понад 4 тис. співробітників.

Б. К. має найбільшу колекцію україніки поза межами України. Із 1,5 млн книжок слов’ян. мовами, які є у фондах Б. К., на укр. колекції припадає понад 95 тис. видань. Укр. бібліотекарі доклали багато зусиль, щоб поповнити укр. колекцію стародруками та впровадити політику системат. комплектування новими надходженнями. Перед 1-ю світ. війною Україна не була представлена у Б. К. як сх.-європ. нація з окремою територією і лінгвіст., культур. та політ. ідентичністю. У 19 – поч. 20 ст. укр. праці у Б. К. потрапляли випадково і відносились до «російських», «австро-угорських», «румунських» бібліотеч. збірок. Серед перших видань, що з’явилися у Б. К. про Україну,– книги з колекції Т. Джефферсона, переданої установі 1815. У 1866 Б. К. отримала зі Смітсон. ін-ту 40 тис. видань, з них – 12 тис. слов’ян., серед яких багато українських. 1907 колекцію україніки Б. К. поповнили видання з колекції Г. Юдіна. У 20-х рр. 20 ст. Б. К. одержала від Смітсон. ін-ту книгозбірню Укр. дипломат. місії у Вашинґтоні (163 рідкіс. вид.). Назва «Україна» вперше з’явилася у документах б-ки в річному звіті директора 1924, де він зазначав, що одержав 348 книжок від Укр.-амер. т-ва для Б. К. Відтоді б-ка впроваджує слова «українець», «українське». У складі фондів є такі період. вид., як «Вістник», «Киевская старина», «Літературно-науковий вісник», «Україна», «Чтения исторического общества Нестора Летописца», ж. «Правда» (Львів, 1868–80). Представлені вид. Д. Бантиш-Каменського, М. Грушевського, Д. Дорошенка, Д. Яворницького. Велике зібрання книг присвяч. козаччині та Гетьманату. У Б. К. представлені також твори М. Драгоманова, В. Гнатюка, Ф. Вовка, В. Петрова. Багато видань періоду визв. змагань 1917–21 в Україні, голодомору 1932–33, часів 2-ї світ. війни. У складі фондів Б. К. зберігаються рідкісні, маловідомі та прижиттєві видання Т. Шевченка (зокрема «Кобзарь», С.-Петербургъ, 1860), М. Костомарова, П. Куліша, І. Котляревського, Марка Вовчка; раритетні видання укр. вчених та письменників, репресов. і знищених рад. режимом. Книжки, опублік. церк.-слов’ян. мовою, що стосуються України, знаходяться в колекції рідкіс. книг, більшість з них видані в Києво-Печер. лаврі і Почаїв. монастирі. Особливу цінність має «Требник» П. Могили (1646), а також «Миръ съ Богомъ человѣку» Інокентія Гізеля (1669). Б. К. має визначну пам’ятку укр. книгодрукування – Острозьку Біблію (1581). Серед колекції церк. архівів Аляски є рукописи А. Гончаренка, який видавав «Вісник Аляски», «Свободу». Укр. видання зберігаються також у спеціаліз. підрозділах: картограф., муз., науки і технологій, правничій б-ці тощо. Значну кількість видань з метою збереження мікрофільмовано, а також закуплено колекції мікрофільмів з україніки у Відні, Празі та Гельсинкі. Велика кількість видань ВНЗів, н.-д. установ України з природн. та точних наук доводять видатну роль і значне місце укр. науки у розвитку світ. наук. думки. У зібранні картогр. матеріалів є карти, що відображають тер. стародав. України, зокрема карта України, зроблена Ґ. де Бопланом 1639 і видана у Ґданську 1648. Цінною є карта України, видана Урядом УНР у Києві 1919. Серед цін. експонатів муз. колекції Б. К. є перші платівки, записані Г. Гаврильцевою укр. мовою 1900–02 у С.-Петербурзі.

Формування україніки значно активізувалося з виокремленням у Європ. відділі Б. К. її фондів і призначенням у 1989 відповідал. спеціаліста – Б. Ясінського. Зі здобуттям Україною незалежності зросло зацікавлення укр. проблематикою. У Б. К. є велика колекція період. видань (офіц. і неформ. преси), що виходили протягом 1986– 91. У чит. залі Європ. відділу представлено різноманітну довідк. літ-ру про Україну: енциклопедії, словники, атласи, біогр. довідники, генеалог. праці, путівники, статист. щорічники, огляди екон. та політ. подій, поточна періодика, що відображено в електрон. та спеціаліз. каталогах. Велика увага під час формування фондів надається наук. виданням з різних галузей знань (видання з медицини, техніки та с. госп-ва збираються обмежено, враховуючи наявність у США спеціаліз. б-к), творам сучас. укр. письменників, виданням, що відображають зміни у сусп-ві та військ. галузі, сучасні процеси державотворення, розвиток культури та мист-ва. Важл. значення надається питанням економіки, політики, історії, філософії, мови, літ-ри, географії, що складають 1/3 колекції україніки. Крім книжок, виданих на терені України, частину фондів складають видання укр. діаспори світу. Знач. внесок у розбудову колекції україніки зробили В. Надраґа, П. Одарченко, Б. Скаськів, А. Фесенко, Б. Ясінський.

Б. К. підтримує прямі стосунки та книгообмін з б-ками і наук. установами України, зокрема НБУВ, Нац. парламент. б-кою України, Одес. держ. б-кою ім. М. Горького, б-ками Київ. та Харків. ун-тів.

Літ.: Catalogue of Publications of Societies and Periodical Works Belonging to the Smitsonian Institution, Jan. 1, 1866. Deposited in the Library of Congress. Washington, 1866; A. V. Babine. The Yudin Library. Krasnoiarsk (Eastern Siberia). Washington, 1905; A. Fessenko. Ukrainica in the Library of Congress // Forum. 1967. № 2; J. Y. Cole. For Congress and the Nation: A chronological history of the Library of Congress through 1975. Washington, 1979; I. B. Rudnyts’kyi. LC Ukrainica. Washington, 1984; Каневский Б. П. Библиотека Конгресса США: Истор. очерк // Библиотековедение и библиография за рубежом. Москва, 1990. Сб. 126; 1991. Сб. 131; C. A. Goodrum. Treasures of the Library of Congress. New York, 1991; New Soviet and Baltic independent serials at the Library of Congress: a holding list. Washington, 1991; J. Y. Cole. Jefferson’s Legacy: A brief history of Library of Congress. Washington, 1993; Library of Congress. European Collections: an illustrated guide. Washington, 1995; Дідківська Г. Г. Україніка у бібліотеці Конгресу США // БВ. 1997. № 2; Ясінський Б. Україніка у Бібліотеці Конгресу США // Б-ка. Інформація. Сусп-во: Зб. наук. пр. за мат. Всеукр. наук.-практ. конф., 20– 22 жовт. 1998 р. К., 1998; J. Conaway. America’s Library: The Story of the Library of Congress, 1800–2000. Washington, 2000; Стрішенець Н. Бібліотека Конгресу США: Осн. етапи розвитку // БВ. 2000. № 5; Баретт Дж. Провідна роль Бібліотеки Конгресу в системі бібліотек США: вплив та взаємодія / Пер. з англ. // Там само. № 6; Верига В. Україніка в Конґресовій Бібліотеці // Верига В. За межами Батьківщини. Л., 2002.

Б. Д . Ясінський, Т. В. Добко

Стаття оновлена: 2003