Бібліотека Конгресу

Визначення і загальна характеристика

БІБЛІОТЕ́КА КОНГРЕ́СУ (The Library of Congress) — національна бібліотека США, найбільша книгозбірня світу. Заснована 1800 як довід­кова бібліотека для законодавців, у 19 ст. стала ін­ституцією державного мас­штабу. Б. К. — це:

• законодавча бібліотека і основна дослідницька база Кон­гресу США;
• американська агенція з авторських прав;
• науковий центр, що збирає наукові праці з усіх галузей знань усього світу;
• громадський заклад, від­критий для осіб від 18 р. (до­ступні 22 читальні зали);
• державна бібліотека, яку активно використовують викона­вча та судові гілки влади;
• національна бібліотека для сліпих та людей з обмеженими фізичними можливостями;
• юридична бібліотека;
• один із найбільших у світі ін­ститутів, що надає бібліо­графічні ві­домості;
• спонсор ви­ставок та музейних, літературних, культурних державних та між­народних про­грам;
• дослідницький центр зі збереже­н­ня та ре­ставрації бібліотечних матеріалів.

Б. К. має найбільшу колекцію україніки поза межами України. Із 1,5 млн книжок словʼянськими мовами, які є у фондах Б. К., на українські колекції припадає понад 95 тис. ви­дань. Українські бібліотекарі доклали багато зусиль, щоб поповнити укр. колекцію старо­друками та впровадити політику систематичного комплектува­н­ня новими надходже­н­нями. Перед 1-ю світовою війною Україна не була пред­ставлена у Б. К. як східноєвропейська нація з окремою територією і мовною, культурною та політичною ідентичністю. У 19 — поч. 20 ст. українські праці у Б. К. потрапляли випадково, і їх уналежнювали до «російських», «австро-угорських», «румунських» бібліотечних збірок. Серед перших ви­дань, що зʼявилися у Б. К. про Україну, — книги з колекції Т. Джеф­ферсона, пере­даної установі 1815. У 1866 Б. К. отримала зі Смітсонського ін­ституту 40 тис. ви­дань, з них — 12 тис. словʼянських, серед яких багато українських. 1907 колекцію україніки Б. К. поповнили ви­да­н­ня з колекції Г. Юдіна. У 20-х рр. 20 ст. Б. К. одержала від Смітсонського ін­ституту книгозбірню Української дипломатичної місії у Вашинґтоні (163 рідкіс. ви­да­н­ня).

Назва «Україна» вперше зʼявилася у документах бібліотеки в річному звіті директора 1924, де він за­значав, що одержав 348 книжок від Українсько-американського товариства для Б. К. Від­тоді бібліотека впроваджує слова «українець», «українське». У складі фондів є такі періодичні ви­да­н­ня, як «Вістник», «Киевская старина», «Літературно-науковий вісник», «Україна», «Чтения исторического общества Нестора Летописца», ж. «Правда» (Львів, 1868–80). Пред­ставлені вид. Д. Бантиш-Каменського, М. Грушевського, Д. Дорошенка, Д. Яворницького. Велике зі­бра­н­ня книг присвячено козач­чині та Геть­манату. У Б. К. пред­ставлено також твори М. Драгоманова, В. Гнатюка, Ф. Вовка, В. Петрова. Багато ви­дань періоду визвольних змагань 1917–21 в Україні, голодомору 1932–33, часів 2-ї світової війни. У складі фондів Б. К. зберігаються рідкісні, малові­домі та прижит­тєві ви­да­н­ня Т. Шевченка (зокрема «Кобзарь», С.-Петербургъ, 1860), М. Костомарова, П. Куліша, І. Котляревського, Марка Вовчка; раритетні ви­да­н­ня укр. вчених та письмен­ників, ре­пресованих і знищених радянським режимом. Книжки, опубліковані церк.-словʼянською мовою, що стосуються України, роз­ташовані в колекції рідкісних книг, більшість з них ви­дано в Києво-Печерській лаврі і Почаївському монастирі.

Особливу цін­ність має «Требник» П. Могили (1646), а також «Миръ съ Богомъ человѣку» Інокентія Гізеля (1669). Б. К. має ви­значну памʼятку укр. книго­друкува­н­ня — Острозьку Біблію (1581). Серед колекції церк. архівів Аляски є рукописи А. Гончаренка, який видавав «Вісник Аляски», «Свободу». Українські ви­да­н­ня зберігаються також у спеціалізованих під­роз­ділах: карто­граф., муз., науки і технологій, правничій бібліотеці тощо. Значну кількість ви­дань з метою збереже­н­ня мікрофільмовано, а також закуплено колекції мікрофільмів з україніки у Відні, Празі та Гельсинкі. Велика кількість ви­дань університетів, науково-дослідних установ України з природничих і точних наук доводять видатну роль і значне місце українької науки у роз­витку світової наукової думки. У зі­бран­ні карто­графічних матеріалів є карти, що від­ображають території стародавньої України, зокрема карта України, зроблена Ґ. де Бопланом 1639 і ви­дана у Ґданську 1648. Цін­ною є карта України, опублікована Урядом УНР у Києві 1919. Серед цін­них екс­понатів музичної колекції Б. К. є перші платівки, записані Г. Гаврильцевою українською мовою 1900–02 у С.-Петербурзі. Формува­н­ня україніки значно активізувалося з ви­окремле­н­ням у Європ. від­ділі Б. К. її фондів і при­значе­н­ням у 1989 від­повід­ального спеціаліста — Б. Ясінського.

Зі здобу­т­тям Україною незалежності зросло зацікавле­н­ня укр. про­блематикою. У Б. К. є велика колекція період. ви­дань (офіц. і неформ. преси), що виходили протягом 1986– 91. У читальній залі Європейського від­ділу пред­ставлено різноманітну довід­кову літературу про Україну: енциклопедії, словники, атласи, біо­графічні довід­ники, генеалог. праці, путівники, статист. щорічники, огляди економічних та політичних подій, поточна періодика, що від­ображено в електрон­них та спеціалізованих каталогах. Велику увагу під час формува­н­ня фондів надають науковим ви­да­н­ням з різних галузей знань (ви­да­н­ня з медицини, техніки та с. господарства збираються обмежено, враховуючи наявність у США спеціалізованих бібліотек), творам сучасних українських письмен­ників, ви­да­н­ням, що від­ображають зміни у су­спільстві та військ. галузі, сучасні процеси державотворе­н­ня, роз­виток культури та мистецтва. Важливе значе­н­ня надають пита­н­ням економіки, політики, історії, філософії, мови, літератури, гео­графії, що складають 1/3 колекції україніки. Крім книжок, ви­даних на терені України, частину фондів складають ви­да­н­ня укр. діаспори світу. Значний внесок у роз­будову колекції україніки зробили В. Надраґа, П. Одарченко, Б. Скаськів, А. Фесенко, Б. Ясінський.

Б. К. під­тримує прямі стосунки та книгооб­мін з бібліотеками і наук. установами України, зокрема НБУВ, Нац. парламент. б-кою України, Одес. держ. б-кою ім. М. Горького, бібліотеками Київ. та Харків. університетів.

Літ.: Catalogue of Publications of Societies and Periodical Works Belonging to the Smitsonian Institution, Jan. 1, 1866. Deposited in the Library of Congress. Washington, 1866; A. V. Babine. The Yudin Library. Krasnoiarsk (Eastern Siberia). Washington, 1905; A. Fessenko. Ukrainica in the Library of Congress // Forum. 1967. № 2; J. Y. Cole. For Congress and the Nation: A chronological history of the Library of Congress through 1975. Washington, 1979; I. B. Rudnytsʼkyi. LC Ukrainica. Washington, 1984; Каневский Б. П. Библиотека Кон­грес­са США: Истор. очерк // Библиотековедение и библио­графия за рубежом. Москва, 1990. Сб. 126; C. A. Goodrum. Treasures of the Library of Congress. New York, 1991; New Soviet and Baltic independent serials at the Library of Congress: a holding list. Washington, 1991; J. Y. Cole. Jeffersonʼs Legacy: A brief history of Library of Congress. Washington, 1993; Library of Congress. European Collections: an illustrated guide. Washington, 1995; Дідківська Г. Г. Україніка у бібліотеці Кон­гресу США // БВ. 1997. № 2; Ясінський Б. Україніка у Бібліотеці Кон­гресу США // Б-ка. Інформація. Сусп-во: Зб. наук. пр. за мат. Всеукр. наук.-практ. конф., 20– 22 жовт. 1998 р. К., 1998; J. Conaway. Americaʼs Library: The Story of the Library of Congress, 1800–2000. Washington, 2000; Стрішенець Н. Бібліотека Кон­гресу США: Осн. етапи роз­витку // БВ. 2000. № 5; Баретт Дж. Провід­на роль Бібліотеки Кон­гресу в системі бібліотек США: вплив та взаємодія / Пер. з англ. // Там само. № 6; Верига В. Україніка в Конґресовій Бібліотеці // Верига В. За межами Батьківщини. Л., 2002.

Б. Д . Ясінський, Т. В. Добко

Завантажити статтю