Бібліотека Конгресу

Визначення і загальна характеристика

БІБЛІОТЕ́КА КОНГРЕ́СУ (The Library of Congress) — національна бібліотека США, найбільша книгозбірня світу. Заснована 1800 як довідкова бібліотека для законодавців, у 19 ст. стала інституцією державного масштабу. Б. К. — це:

• законодавча бібліотека і основна дослідницька база Конгресу США;
• американська агенція з авторських прав;
• науковий центр, що збирає наукові праці з усіх галузей знань усього світу;
• громадський заклад, відкритий для осіб від 18 р. (доступні 22 читальні зали);
• державна бібліотека, яку активно використовують виконавча та судові гілки влади;
• національна бібліотека для сліпих та людей з обмеженими фізичними можливостями;
• юридична бібліотека;
• один із найбільших у світі інститутів, що надає бібліографічні відомості;
• спонсор виставок та музейних, літературних, культурних державних та міжнародних програм;
• дослідницький центр зі збереження та реставрації бібліотечних матеріалів.

Б. К. має найбільшу колекцію україніки поза межами України. Із 1,5 млн книжок слов’янськими мовами, які є у фондах Б. К., на українські колекції припадає понад 95 тис. видань. Українські бібліотекарі доклали багато зусиль, щоб поповнити укр. колекцію стародруками та впровадити політику систематичного комплектування новими надходженнями. Перед 1-ю світовою війною Україна не була представлена у Б. К. як східноєвропейська нація з окремою територією і мовною, культурною та політичною ідентичністю. У 19 — поч. 20 ст. українські праці у Б. К. потрапляли випадково, і їх уналежнювали до «російських», «австро-угорських», «румунських» бібліотечних збірок. Серед перших видань, що з’явилися у Б. К. про Україну, — книги з колекції Т. Джефферсона, переданої установі 1815. У 1866 Б. К. отримала зі Смітсонського інституту 40 тис. видань, з них — 12 тис. слов’янських, серед яких багато українських. 1907 колекцію україніки Б. К. поповнили видання з колекції Г. Юдіна. У 20-х рр. 20 ст. Б. К. одержала від Смітсонського інституту книгозбірню Української дипломатичної місії у Вашинґтоні (163 рідкіс. видання).

Назва «Україна» вперше з’явилася у документах бібліотеки в річному звіті директора 1924, де він зазначав, що одержав 348 книжок від Українсько-американського товариства для Б. К. Відтоді бібліотека впроваджує слова «українець», «українське». У складі фондів є такі періодичні видання, як «Вістник», «Киевская старина», «Літературно-науковий вісник», «Україна», «Чтения исторического общества Нестора Летописца», ж. «Правда» (Львів, 1868–80). Представлені вид. Д. Бантиш-Каменського, М. Грушевського, Д. Дорошенка, Д. Яворницького. Велике зібрання книг присвячено козаччині та Гетьманату. У Б. К. представлено також твори М. Драгоманова, В. Гнатюка, Ф. Вовка, В. Петрова. Багато видань періоду визвольних змагань 1917–21 в Україні, голодомору 1932–33, часів 2-ї світової війни. У складі фондів Б. К. зберігаються рідкісні, маловідомі та прижиттєві видання Т. Шевченка (зокрема «Кобзарь», С.-Петербургъ, 1860), М. Костомарова, П. Куліша, І. Котляревського, Марка Вовчка; раритетні видання укр. вчених та письменників, репресованих і знищених радянським режимом. Книжки, опубліковані церк.-слов’янською мовою, що стосуються України, розташовані в колекції рідкісних книг, більшість з них видано в Києво-Печерській лаврі і Почаївському монастирі.

Особливу цінність має «Требник» П. Могили (1646), а також «Миръ съ Богомъ человѣку» Інокентія Гізеля (1669). Б. К. має визначну пам’ятку укр. книгодрукування — Острозьку Біблію (1581). Серед колекції церк. архівів Аляски є рукописи А. Гончаренка, який видавав «Вісник Аляски», «Свободу». Українські видання зберігаються також у спеціалізованих підрозділах: картограф., муз., науки і технологій, правничій бібліотеці тощо. Значну кількість видань з метою збереження мікрофільмовано, а також закуплено колекції мікрофільмів з україніки у Відні, Празі та Гельсинкі. Велика кількість видань університетів, науково-дослідних установ України з природничих і точних наук доводять видатну роль і значне місце українької науки у розвитку світової наукової думки. У зібранні картографічних матеріалів є карти, що відображають території стародавньої України, зокрема карта України, зроблена Ґ. де Бопланом 1639 і видана у Ґданську 1648. Цінною є карта України, опублікована Урядом УНР у Києві 1919. Серед цінних експонатів музичної колекції Б. К. є перші платівки, записані Г. Гаврильцевою українською мовою 1900–02 у С.-Петербурзі. Формування україніки значно активізувалося з виокремленням у Європ. відділі Б. К. її фондів і призначенням у 1989 відповідального спеціаліста — Б. Ясінського.

Зі здобуттям Україною незалежності зросло зацікавлення укр. проблематикою. У Б. К. є велика колекція період. видань (офіц. і неформ. преси), що виходили протягом 1986– 91. У читальній залі Європейського відділу представлено різноманітну довідкову літературу про Україну: енциклопедії, словники, атласи, біографічні довідники, генеалог. праці, путівники, статист. щорічники, огляди економічних та політичних подій, поточна періодика, що відображено в електронних та спеціалізованих каталогах. Велику увагу під час формування фондів надають науковим виданням з різних галузей знань (видання з медицини, техніки та с. господарства збираються обмежено, враховуючи наявність у США спеціалізованих бібліотек), творам сучасних українських письменників, виданням, що відображають зміни у суспільстві та військ. галузі, сучасні процеси державотворення, розвиток культури та мистецтва. Важливе значення надають питанням економіки, політики, історії, філософії, мови, літератури, географії, що складають 1/3 колекції україніки. Крім книжок, виданих на терені України, частину фондів складають видання укр. діаспори світу. Значний внесок у розбудову колекції україніки зробили В. Надраґа, П. Одарченко, Б. Скаськів, А. Фесенко, Б. Ясінський.

Б. К. підтримує прямі стосунки та книгообмін з бібліотеками і наук. установами України, зокрема НБУВ, Нац. парламент. б-кою України, Одес. держ. б-кою ім. М. Горького, бібліотеками Київ. та Харків. університетів.

Завантажити статтю