Кольорові метали - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кольорові метали

КОЛЬОРО́ВI МЕТА́ЛИ – технічна назва всіх металів і їхніх сплавів, крім заліза та заліза сплавів. Їхні властивості визна­чаються особливістю атом. будо­ви. Умовно К. м. поділяють на: легкі (алюміній, титан, магній), важ­кі (мідь, цинк, нікель, олово, свинець; застосовують у машино­­будуванні), дорогоцінні (золото, срібло, платина; використовують переважно в ювелір. пром-сті), лужні (калій, натрій, літій), лужноземел. (кальцій, барій, строн­­цій; застосовують у хімії), рідкісні важкі (кадмій, вольфрам, молібден, манган, кобальт, вана­дій, вісмут; сплавляють з важкими). Більшість з них мають високу електропровідність (срібло, мідь, золото, алюміній). Корозій­ностійкими є золото, хром, ніобій, тантал, свинець. За т-рою плав­лення К. м. поділяють на легко- (цинк, свинець, кадмій, вісмут, олово), середньо- (мідь) та туго­плавкі (титан, хром, ванадій, цир­коній). Їх класифікують також за міцністю. В Україні вiдомi родови­ща руд алюмiнiю, мiдi, свинцю та цинку, нiкелю та кобальту, рту­тi та сурми, а також перспек­тивнi рудопрояви вiсмуту та мо­лiбдену. Родовища руд алю­мi­нiю представлено бокситами низь­кої якостi, які пов’язанi з ла­терит. корою вивiтрювання крис­талiч. порiд УЩ. Розвiданi покла­ди бокситів знаходяться у Серед. Приднiпров’ї. На Закарпатті, зо­крема у Берегів. рудному р-нi, розташ. значнi ресурси алуни­тiв, які можуть бути використанi для отримання глинозему, сiр­чаної кислоти, сульфату калiю та сiрчанокислих солей алюмiнiю. Осн. резерв глинозем. вироб-ва – нефелiн. сiєнiти Октябр. руд­ного поля в Приазов’ї, запаси яких оцiнюють в бл. 2,9 млрд т. Родо­вища руд мiдi зосередженi, в основному, у Волин. мiдноруд. р-нi, де вони приурочені до пiзньо­докембрiй. трапової фор­мацiєї. Гол. рудний мiнерал Волин. мідноруд. р-ну – самородна мiдь виключно високої чистоти (99,5 %); домiшки представле­­ні срiблом i золотом. Подiбнi ро­­до­вища вiдомі в провiнцiї Верх. Озера у США. Потенцiйно мiдно­но­­сні теригеннi формацiї, які в iстор. минулому були джерелом мiдi, виявлено у Приднiстров’ї (нижньодевон.), Донбасi (нижньо­перм.) i Прикарпаттi (палеогено­ва). Родовища руд свинцю та цин­ку найрозповсюдженiші на За­карпаттi та в Донец. регiонi. У Берегів. рудному р-ні також заля­гають руди багатi на золото та срiбло. Їх почали розробляти ще у середньовіччі. Вони генетично пов’язанi з кайнозой. вулка­нiз­мом, представленi крутопадаю­чи­ми та протяж. жилами i мiне­ралiз. зонами потуж. до 20 м. У окре­мих родовищах верхнi гори­зонти складено баритом. Якiсть рудних концентратiв висока, особливо свинцевих, якi вмi­щу­ють до 35 г/т золота i до 620 г/т срiбла. На Донеччині видобувають свинцево-цинк. руди (пере­важно бiднi). Вони залягають в осад. товщах, що облямовують солянi штоки та розповсюджу­ють­ся на глиб. до 900 м. Перспек­тивними є стратиформне свинцеве та цинк. зруденiння в осад. товщах сх. схилу УЩ. Подібні ро­довища – Лайсваль i Ваесбо в Швецiї. У Серед. Приднiпров’ї та Побужжі розвідано родовища руд нiкелю та кобальту, які пов’я­занi з корою вивiтрювання ультра­основ. порiд. З них виготовляють феронiкель. У 1990-х рр. на Во­ли­нi в деференцiй. масивах габро-перидотитiв вiдкрито кобальт-мiдно-нiкелевi сульфiднi руди з золотом i металами платин. групи. Родовища руд ртутi та сурми знаходяться у Донбасi, в прироз­лом. териген. формацiях Горлiв. антиклiналi, де вони приурочені до низькотемператур. гiдро­тер­малiтів. Перше родовище, Мики­тiв., побл. м. Горлівка Донец. обл. вiдкрите 1879 гiрн. iнж. А. Мiнен­ковим. Дрiбнi ртутнi родовища, які не розробляють, також вiдо­мi в Закарпаттi. Остан. часом у Во­лин. i Середньоприднiпров. р-нах УЩ виявлено рудопрояви молiб­дену та вiсмуту. У Волин. р-нi ком­плексне вiсмут-молiбден. зру­денiння прилягає до унiкал. Пержан. рiдкіснометалевого руд­ного поля. У Серед. Прид­нi­пров’ї, в родовищах Солонян. руд­ного поля пром. молiбденiт. мiне­ра­лiзацiя є супутною золоторудній. Видобувають і збагачують руди, виробляють та обробляють К. м. підпр-ва кольорової металургії.

Літ.: Геологія і корисні копалини: Ат­лас. К., 2001; Гурский Д. С., Есип­чук К. Е., Калинин В. И. и др. Металли­чес­кие и неметаллические полезные ископаемые Украины: В 2 т. К.; Л., 2005–06.

Л. С. Галецький, С. В. Нечаєв

Стаття оновлена: 2014