Абакумов Єгор Трохимович
АБАКУ́МОВ Єгор Трохимович (06. 03. 1895, с. Рутченкове Області Війська Донського, нині у складі Донецька — 30. 10. 1953, Москва) — учений в галузі вугільної промисловості. Кандидат технічних наук (1937). Сталінcька премія (1946). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. гірн. інститут (1930). Від 1907 працював на шахтах Донбасу. 1926 під керівництвом А. розробляється програма механізації вугіл. промисловості Донбасу. 1933–35 — заступник, згодом нач. будівництва метрополітену в Москві. Від 1939 — 1-й заст. нар. комісара вугіл. промисловості. Під час 2-ї світової війни займається питаннями шахтобудування й гірн. справи у глибокому тилу. У 1946 — 1-й заст. міністра вугіл. промисловості сх. р-нів СРСР. Від 1949 — чл., а від 1953 — голова Тех. ради Міністерства вугіл. промисловості СРСР. Праці А. присвяч. проблемам розвитку вугіл. промисловості. Один з авторів низки нових методів проведення гірн. робіт. Винахідник конструкції багатобарової врубово-відбійно-вантаж. машини. Одна з шахт, Палац культури та вулиця Донецька названі ім’ям А.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Борьба с пылеобразованием при машинной зарубке и погрузке угля. Москва, 1946; Гидромеханизация и гидротранспорт в угольной промышленности. Москва, 1946; Самосвалка угля. Москва, 1946.
Рекомендована література
- Егор Трофимович Абакумов [Специалист в обл. горной промышленности. 1895–1953. Некролог] // Уголь. 1953. № 12;
- Абакумов О. В. Абакумов Є. Т. // Укр. біографістика. К., 1999. Вип. 2.