Абакумов Єгор Трохимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Абакумов Єгор  Трохимович

АБАКУ́МОВ Єгор Трохимович (06. 03. 1895, с. Рутченкове Області Війська Донського, нині у складі Донецька – 30. 10. 1953, Москва) – учений в галузі вугільної промисловості. Канд. тех. н. (1937). Сталін. премія (1946). Держ. нагороди СРСР. Закін. Моск. гірн. ін-т (1930). Від 1907 працював на шахтах Донбасу. 1926 під кер-вом А. розробляється програма механізації вугіл. пром-сті Донбасу. 1933–35 – заст., згодом нач. буд-ва метрополітену в Москві. Від 1939 – 1-й заст. нар. комісара вугіл. пром-сті. Під час 2-ї світ. війни займається питаннями шахтобудування й гірн. справи у глибокому тилу. У 1946 – 1-й заст. міністра вугіл. пром-сті сх. р-нів СРСР. Від 1949 – чл., а від 1953 – голова Тех. ради Мін-ва вугіл. пром-сті СРСР. Праці А. присвяч. проблемам розвитку вугіл. пром-сті. Один з авторів низки нових методів проведення гірн. робіт. Винахідник конструкції багатобарової врубово-відбійно-вантаж. машини. Одна з шахт, Палац культури та вулиця Донецька названі ім’ям А.

Пр.: Борьба с пылеобразованием при машинной зарубке и погрузке угля. Москва, 1946; Гидромеханизация и гидротранспорт в угольной промышленности. Москва, 1946; Самосвалка угля. Москва, 1946.

Літ.: Егор Трофимович Абакумов [Специалист в обл. горной промышленности. 1895–1953. Некролог] // Уголь. 1953. № 12; Абакумов О. В. Абакумов Є. Т. // Укр. біографістика. К., 1999. Вип. 2.

О. В. Абакумов

Стаття оновлена: 2001