
АБАШИ́ДЗЕ
Григол Григорович
19. 07(01. 08). 1914, с. Зеда Ргані, нині в межах м. Чіатурі, Грузія –
29. 08. 1994, Тбілісі) – грузинський письменник. Герой Соц. Праці (1974). Акад. АН Грузії (1979). Премія ім. Ш. Руставелі (1994). Сталін. премія (1951) за цикли віршів «
» («На південному кордоні», 1949), «
» («Ленін у Самгорі», 1950). Закін. Тбіліс. ун-т (1936). Поеми «
» («Георгій Шостий», 1942), «
» («Непереможний Кавказ», 1945),
(«Видіння Зарзми», 1946) та ін., трилогія
(«Лашарела», 1957), «
» («Довга ніч», 1963), «
» («Цотне, або Падіння і піднесення грузинів», 1975) присвячені істор. минулому груз. народу, його боротьбі за нац. незалежність; романи «
» («Корналі», 1967),
(«Співчуття», 1984) – актуал. проблемам сучасності, відповідальності людини перед сусп-вом. Усі твори А. видані у Тбілісі. Переклав вірш Лесі Українки «Надія», поезії І. Франка з циклу «Знайомим і незнайомим», вірш П. Тичини «І рости, і діяти», окремі твори М. Бажана, п’єсу «Пам’ять серця» О. Корнійчука. Автор віршів
(«Україна Давида Гурамішвілі») та «
» («Україні»). Укр. мовою окремі твори А. переклали А. Малишко, Д. Павличко, Г. Халимоненко, Р. Чилачава, В. Базилевський, А. Глущак та ін.
Тв.: укр. перекл. – [Вірші] // Поезія грузинського народу. К., 1961. Т. 2; [Вірші] // Гроно. К., 1968; Урок жорстокості // Вітчизна. 1984. № 4; Восени, коли достиг виноград // Грузинське радянське оповідання. К., 1986; Поезії. К., 1987.
Літ.: Грицик Л. В. Світ високої радості. К., 1975; Маргвелашвили Г. Верный сын своего народа. Тбилиси, 1977.
І. І. Абашидзе, Р. Ш. Чилачава
Статтю оновлено: 2001