АБАШИ́ДЗЕ Григол Григорович 19. 07(01. 08). 1914, с. Зеда Ргані, нині в межах м. Чіатурі, Грузія – 29. 08. 1994, Тбілісі) – грузинський письменник. Герой Соц. Праці (1974). Акад. АН Грузії (1979). Премія ім. Ш. Руставелі (1994). Сталін. премія (1951) за цикли віршів « » («На південному кордоні», 1949), « » («Ленін у Самгорі», 1950). Закін. Тбіліс. ун-т (1936). Поеми «» («Георгій Шостий», 1942), « » («Непереможний Кавказ», 1945), («Видіння Зарзми», 1946) та ін., трилогія («Лашарела», 1957), «» («Довга ніч», 1963), « » («Цотне, або Падіння і піднесення грузинів», 1975) присвячені істор. минулому груз. народу, його боротьбі за нац. незалежність; романи «» («Корналі», 1967), («Співчуття», 1984) – актуал. проблемам сучасності, відповідальності людини перед сусп-вом. Усі твори А. видані у Тбілісі. Переклав вірш Лесі Українки «Надія», поезії І. Франка з циклу «Знайомим і незнайомим», вірш П. Тичини «І рости, і діяти», окремі твори М. Бажана, п’єсу «Пам’ять серця» О. Корнійчука. Автор віршів («Україна Давида Гурамішвілі») та «» («Україні»). Укр. мовою окремі твори А. переклали А. Малишко, Д. Павличко, Г. Халимоненко, Р. Чилачава, В. Базилевський, А. Глущак та ін.

Тв.: укр. перекл. – [Вірші] // Поезія грузинського народу. К., 1961. Т. 2; [Вірші] // Гроно. К., 1968; Урок жорстокості // Вітчизна. 1984. № 4; Восени, коли достиг виноград // Грузинське радянське оповідання. К., 1986; Поезії. К., 1987.

Літ.: Грицик Л. В. Світ високої радості. К., 1975; Маргвелашвили Г. Верный сын своего народа. Тбилиси, 1977.

І. І. Абашидзе, Р. Ш. Чилачава