Абашидзе Григол Григорович

Визначення і загальна характеристика

АБАШИ́ДЗЕ Григол Григорович 19. 07(01. 08). 1914, с. Зеда Ргані, нині в межах м. Чіатурі, Грузія — 29. 08. 1994, Тбілісі) — грузинський письменник. Герой Соц. Праці (1974). Академік АН Грузії (1979). Премія ім. Ш. Руставелі (1994). Сталінcька премія (1951) за цикли віршів « » («На південному кордоні», 1949), « » («Ленін у Самгорі», 1950). Закін. Тбіліс. університет (1936). Поеми «» («Георгій Шостий», 1942), « » («Непереможний Кавказ», 1945), («Видіння Зарзми», 1946) та ін., трилогія («Лашарела», 1957), «» («Довга ніч», 1963), « » («Цотне, або Падіння і піднесення грузинів», 1975) присвячені істор. минулому груз. народу, його боротьбі за нац. незалежність; романи «» («Корналі», 1967), («Співчуття», 1984) — актуал. проблемам сучасності, відповідальності людини перед суспільством. Усі твори А. видані у Тбілісі. Переклав вірш Лесі Українки «Надія», поезії І. Франка з циклу «Знайомим і незнайомим», вірш П. Тичини «І рости, і діяти», окремі твори М. Бажана, п’єсу «Пам’ять серця» О. Корнійчука. Автор віршів («Україна Давида Гурамішвілі») та «» («Україні»). Укр. мовою окремі твори А. переклали А. Малишко, Д. Павличко, Г. Халимоненко, Р. Чилачава, В. Базилевський, А. Глущак та ін.

Завантажити статтю