Абашидзе Іраклій Віссаріонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Абашидзе Іраклій  Віссаріонович

АБАШИ́ДЗЕ Іраклій Віссаріонович 10(23). 11. 1909, с. Хоні, нині м. Цулукідзе, Грузія – 14. 01. 1992, Тбілісі) – грузинський поет. Акад. АН Грузії (1960), її віце-президент (1970–76). Герой Соц. Праці (1979). Гол. ред. Груз. Рад. Енциклопедії (1966–92). Премія ім. Ш. Руставелі (1965), Держ. премія Грузії (1988), Міжнар. премія ім. Дж. Неру (1972). Закін. Тбіліс. ун-т (1931). Автор поеми «» («Прощання з Цулукідзе», 1940), циклів («Ніч мисливців», 1948), « » («Пісня жнив», 1951), («Слідами Руставелі», 1959), («Наближення», 1959), («Палестино, Палестино!», 1963), («Вітри в долині Ріоні», 1979), («Чи справжній ти...», 1984), («Вибране», 1989) та ін. Усі твори А. видані у Тбілісі. Переклав твори Т. Шевченка («Заповіт», «Лілея», «Москалева криниця»), Лесі Українки («Конвалія», «Коли втомлюся я життям щоденним», «Поет під час облоги» та ін.), І. Франка («Гімн», поезії циклу «Веснянки»), А. Малишка та ін. Опубл. статті про Т. Шевченка, Лесю Українку. Написав вірші («На Україні»), («День Грузії») та ін. Окремі твори А. перекладали М. Рильський, О. Новицький, Д. Павличко, І. Драч, Б. Олійник, Р. Чилачава, С. Жолоб. Довголітня творча співпраця єднала А. з М. Бажаном (перекладали твори один одного). А. опубл. статтю та присвятив вірш («Знов кличе Алазані») М. Бажанові, який також присвятив А. вірш «Сходження на Зедазені» (перекл. на груз. Н. Абесадзе).

Тв.: укр. перекл. – Палестино, Палестино! 1966; День Грузії. 1968; Вітри в долині Ріоні. 1982; Поезії. 1987 (усі - Київ).

Літ.: Грицик Л. В. Іраклій Абашидзе. К., 1979; 1999 (Іраклію Абашидзе – 90 (зб. спогадів). Тбілісі, 1999).

І. І. Абашидзе

Стаття оновлена: 2001