Абдуллін Ібрагім Ахметович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Абдуллін Ібрагім  Ахметович

АБДУ́ЛЛІН Ібрагім Ахметович (Абдуллин Ибраhим Ахмәт улы; 20. 09. 1920, с. Зирикли, Башкортостан, РФ) – башкирський письменник. Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Літ. ін-т (Москва, 1957). Працював у часописах. Автор оповідань, повістей, романів, п’єс: «Хуш, Рим!» («Прощай, Риме!», 1969), «Тиле йәшлек» («Пустотлива молодість», 1972), «Эх, Өфө кыҙҙары!» («Ех, уфимські дівчата!», 1974), «Тол ҡатындар иламай» («Вдови не плачуть», 1977), «Ҡояш байымай ҙа байымай» («Сонце все не заходить», 1994) та ін. У романі «Ҡош юлынан барам» («Йду Чумацьким Шляхом», 1983), події якого розгортаються у Києві, зображено участь башкирів у партизан. русі в Україні під час 2-ї світ. війни. Усі твори А. видані в Уфі. На його вірші написано бл. 30 пісень. Укр. мовою окремі твори переклав О. Гуреїв.

Тв.: укр. перекл. – Летять журавлі // Україна. 1959. № 2; Чудотворна музика // ЛУ. 1970, 20 жовт.

М. І. Абдуллін

Стаття оновлена: 2001