Абдураман Іса - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Абдураман Іса

АБДУРАМА́Н Іса (Абдурахманов; 05. 05. 1937, м. Євпаторія, АР Крим) – кримськотатарський письменник. Чл. СП СРСР (1979), чл. НСПУ (1997). Закін. Самарканд. ун-т (1965). Працював робітником (1958–63), ред. ред.-видавн. групи і викл. Узб. респ. заоч. кооп. технікуму «Узбекбирлашув» (1963–67), кор., зав. відділу, заст. гол. ред. (1967–97) Самарканд. обл. г. «Зарафшон» (колишня «Ленин юлы»). Автор поет. зб. – «Гогерджинлер» («Голуби»), «Чыракъ» («Світильник», обидві – 1971), «Юректеки къыртыш» («Цілина серця», 1988) та ін., зб. гумор. оповідань «Йигитлик» («Мужність», 1981; усі – в Ташкенті), повісті «Бахт къушыны ушкютме» («Не злякай пташки щастя») // «Йылдыз» («Зірка»), 1986, № 3–5), роману «Баарь» («Весна») // Там само. 1988, № 1–3; кількох книг узб. мовою: «Орзу къанотида» («На крилах мрії», Ташкент, 1986), «Очиль дастурхон» («Скатертина-самобранка», Самарканд, 1994) та ін.

Літ.: Фетислямов А. Иса Абдураманнынъ шиирлери (Вірші Іси Абдурамана) // ЛБ. 1967, 5 груд.; Алиев М. Исанынъ юмористик икяелери (Гумористичні оповідання Іси) // ЛБ. 1977, 26 трав.; Къуртнезир.

Ю. У. Кандимов

Стаття оновлена: 2001