Абдуреїм Ільяс Шейх-заде - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Абдуреїм Ільяс  Шейх-заде

АБДУРЕЇ́М Ільяс Шейх-заде (1898, м. Карасубазар, нині Білогірськ, АР Крим – 12. 09. 1976, м. Самарканд, Узбекистан) – кримськотатарський поет, педагог. Чл. СП СРСР (1934). Навч. в Ін-ті живих сх. мов (1926–31). Його повість у віршах «Трактор» (Сф., 1928) одержала премію на Всесоюз. літ. конкурсі. 1931–41 працював у Крим. обл. партшколі, викл. кримськотатар. літ-ри в Крим. пед. ін-ті, відп. секр. Асоц. пролетар. письменників, дир. Кримськотатар. муз.-драм. театру, відп. секр. ж. «Эдебият ве культура» («Література і культура»). Від поч. війни – в евакуації в Самарканді. Викл. у школі (1944–49), Самарканд. ун-ті на каф. рос. і зх. літ-р (1950–60), 1960–76 – ст. н. с. і дир. університет. б-ки.

Тв.: Атешли сатырлар (Вогняні рядки). 1930; Енъиш йыллары (В роки перемог). 1932; Бу эпоха (Ця епоха). 1935 (усі – Сімферополь); Сенинъ игюн партиям! (Тобі, моя партіє!). 1962; Излерим (Мої сліди). 1970; Къянатлы къуванчым (Моя крилата радість). 1972; Вечный огонь. 1976 (усі – Ташкент).

Літ.: Алтанлы А. Къянатлы къуванчым (Моя крилата радість) // ЛБ. 1972, 4 груд.; Аркадаш Б. Г. Абдуреим Ильяс Шейх-заде // Там само. 1976, 14 верес.; Дерменджи А. Абдуреим Алтанълы (Шейх-заде) // Йылдыз (Зірка). 1976. № 2.

Д. Османов

Стаття оновлена: 2001